Ветеринари дозволили завезти в Україну м’ясо, заражене сальмонелою

“Хрещатик” уже повідомляв, що в Україну зі США було завезено велику партію курячого м’яса, зараженого сальмонелою. Як стало відомо редакції, Іллічівська транспортна прокуратура порушила кримінальну справу щодо ветеринарних фахівців Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю на кордоні й транспорті (РСДВСККТ) за порушення порядку здійснення цього самого ветеринарно-санітарного контролю. Тим часом у розпорядженні редакції з’явилися нові факти, які свідчать про те, що до інциденту, який цілком міг призвести до захворювання на сельмонельоз сотень людей, причетне вище керівництво Державного комітету ветеринарії, зокрема найголовніший ветеринар країни Петро Вербицький.
Історія почалася 28 січня 2009 року. Як уже повідомляв “Хрещатик”, цього дня до Іллічівського морського торговельного порту зі США прибув теплохід-рефрижератор White Mountain з вантажем на майже 5 тисяч тонн американських заморожених курячих стегенець. Вантаж був призначений дніпропетровській фірмі “Джонатан”, яка раніше називалася “Відродження”. Ветеринари порту під час огляду вантажу з’ясували, що його маркування не відповідає українським законам. На етикетках коробок із м’ясом чітко було вказано, що вантаж призначений Російській Федерації. Співробітники Іллічівського ветеринарного пункту того ж дня склали відповідний акт і повідомили про це служби порту і своє керівництво, тобто Одеську РСДВСККТ. Її начальник відзвітував до Києва. За його словами, таке і раніше бувало. Зазвичай власники вантажу приводили незаконне маркування у відповідність до санітарного законодавства України, а фахівці обласної ветеринарної лабораторії та іноді санепідемслужби МОЗ тим часом відбирали і досліджували проби м’яса. Вантаж, отримавши документи від ветеринарної служби, прямував далі, углиб країни. Однак цього разу все склалося інакше.
Уже 1 лютого начальника Одеської РСДВСККТ Євгена Найбова прямою вказівкою головного ветеринара України Петра Вербицького терміново викликали до Києва. Як нам розповів сам пан Найбов, в усній ультимативній формі йому було наказано терміново забезпечити вказаному вантажу “зелене світло” до Дніпропетровська. “Маючи більш як п’ятнадцятирічний досвід роботи на кордоні, я одразу ж зрозумів: щось тут не так. Категорична вимога, враховуючи характер вантажу, його обсяг і виявлені порушення, могла вказувати на “особистий інтерес” у цій справі головного ветеринара країни”,— розповів “Хрещатику” Євген Найбов.
Оскільки вся ця історія нагадувала приклад банальної контрабанди, Євген Найбов, за його словами, попросив Петра Вербицького надати йому цю вказівку в письмовій формі. І отримав її. Однак не наказ про трансфер “нещасливих” стегенець, а розпорядження іншого характеру. Цим документом було скасовано колишній наказ про призначення його, Найбова, на посаду начальника служби. Забігаючи наперед, слід зауважити, що коли вже 10 лютого цей кадровий “шедевр” скасував суд, Вербицький 11 лютого негайно звільнив Найбова... “за порушення присяги держслужбовця”.
Водночас до Одеси надійшов факс із наказом головного ветеринара країни про відновлення на посаді звільнених 2008 року “за грубе порушення трудової дисципліни” колишніх заступника начальника служби Ольги Сарочан і першого заступника начальника цієї служби Миколи Гриви. Останнього, до слова, негайно було призначено тимчасовим виконувачем обов’язків начальника служби. І напевно ось чому.
Новоспечений начальник негайно почав діяти. Розмахуючи перед співробітниками пункту ветконтролю Іллічівського порту факсиміле наказу про своє призначення, він вимагає прискореного оформлення згаданих вище стегенець і “ліквідації” акту про порушення в маркуванні. Однак натрапив на спротив — начальник цього пункту Марина Гильчук (як і Найбов у Вербицького) попросила письмове розпорядження. Вимогу вона мотивувала обґрунтовано: до вже згаданих порушень додалося дещо значно серйозніше. Стало відомо, що двічі провівши вибіркові лабораторні дослідження зразків вантажу, санітарно-епідеміологічна служба на водному транспорті МОЗ України виявила в них збудника сальмонельозу! При цьому медики СЕС оформили відповідний припис та постанову і взагалі заборонили будь-які маніпуляції з багатотонним “заразним” вантажем.
Та коли пані Гильчук привезла ці документи до тимчасового керівника одеської ветслужби пана Гриви для ознайомлення і прийняття рішення, на неї вже чекав наказ... про звільнення з посади... “за прогули”! Водночас Микола Грива по-волюнтаристськи відмовився реєструвати офіційні приписи медиків СЕС — навіщо брати до уваги незручний документ?!! Звільнена Гильчук пішла до суду, а до Іллічівського порту вмить прибув призначений Гривою новий начальник пункту Євген Монастирський. Він почав з того, що особисто організував заборонений (без участі медиків СЕС) у таких випадках забір проб і направив їх до Одеської обласної ветеринарної лабораторії. Водночас, не чекаючи на результати аналізів, особисто дав дозвіл на вивезення м’яса з порту до Дніпропетровська. Одеські ветеринарні лаборанти сальмонельозу не виявили (про що Монастирський, схоже, знав наперед) і видали експертний висновок про безпечність вантажу. Здавалося б, усі перепони (окрім, звісно, “російського” маркування і офіційного висновку медиків про сальмонельоз) усунуто, вантаж безпечний і можна його безперешкодно вивозити до Дніпропетровська. Але для закінчення митних процедур на вантаж треба було отримати ще ветеринарне свідоцтво за формою № 2, яку видає тільки ветпункт порту. І тут новопризначені співробітники пункту і навіть їхній начальник Монастирський, а також пан Грива “врубили задню”: саме це свідоцтво виписувати чомусь не поспішали. Власники вантажу спромоглися домогтися лише вивантаження його з трюмів судна до портового холодильника. Тим часом медики СЕС порту провели повторне дослідження і підтвердили наявність збудника сальмонельозу в одній з партій вантажу американського заводу № 1272 вагою близько 670 тонн. Проте увесь вантаж уже був у порту.
Як стало відомо Хрещатику, нині активно докладають зусиль, щоб вивезти заражене сальмонелою м’ясо з порту під виглядом транзитного вантажу, нібито призначеного для Молдови. Тут слід зазначити, що значна частина контрабанди потрапляє в Україну саме як транзитний вантаж. Чи слід говорити, що він ніколи не доходить до пункту призначення, розчиняючись в Україні.
Редакція спробувала дістати коментарі щодо цього інциденту в Державному комітеті ветеринарної медицини. Проте на офіційний запит, адресований Петрові Вербицькому, який, очевидно, відіграє ключову роль у спробах завезти в Україну заражене м’ясо, відповіді поки що не отримано.
Галина ПЕТРЕНКО “Хрещатик”

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике