Куда и на кого нацелилась "торпеда"- Богословская?

Росте Інна Германівна, росте... Двічі вона ловила облизня, ідучи до парламенту у складі пінчуківських проектів КОП та «Віче». Тепер Богословська пішла ганьбитися на вибори цілого Президента. Знову-таки виконуючи волю зятя незабутнього Данилича. І отримуючи від нього астрономічні кошти. Чергове позорище – але ж який масштаб!Зазначимо, що свій похід на президентські перегони Богословська супроводила ядучими репліками на адресу лідерів Партії регіонів. Мовляв, Янукович – мужик непоганий, але надто піддатливий на чужі впливи. Ну, безвільний такий... Це на подяку за милостиве надання політичного притулку і місця у списку двічі битому на парламентських виборах електоральному інвалідові. На додачу наречена журналістами «Богохульською» за особливості свого дискурсу діячка ще й знущально пообіцяла, що в новому парламенті створить з ПР коаліцію. Ото щастя буде Януковичу!Перефразовуючи Маяковського, «якщо погаслу зірочку намагаються роздмухати – значить, це комусь потрібно». Кому потрібно – загадка невелика. Коли першу скрипку у масованій піар-кампанії Інни Германівни грають всі три пінчуківських телеканали та газета «Факти», найтупіший аналітик впевнено тицьне пучкою у її фінансиста.Трохи розумніший згадає його ім’я та по батькові – Віктор Михайлович.А навіщо вже втретє цей, безумовно, недурний чолов’яга, який всілякими правдами і неправдами заробив свої мільярди, гатить шалені бабки фактично (даруйте за фрейдизм) у прірву? На це запитання легко отримати відповідь, взявши до уваги дві обставини: по-перше, ЗМІ, контрольовані Пінчуком, активно піарять ще й Арсенія Яценюка; по-друге, елементарний контент-аналіз останніх висловлень Інни Германівни (вже після проголошення «великого походу») демонструє: вона намагається якнайболісніше вкусити Тимошенко і Януковича – і поодинці, й разом, у складі гіпотетичної «широкої коаліції». Зате зберігає шанобливу мовчанку стосовно Арсенія Петровича. До речі, зі зворушливою єдністю обоє обіцяють вивести на новий Майдан народ у разі запровадження виборів Президента у парламенті.Звідси простий висновок, якого вже дійшли всі серйозні оглядачі: Богословську запущено в якості технічного кандидата Яценюка. Так званої «торпеди», яка має відбити шматки електорату Тимошенко і Януковича, а потім «злити» їх справжньому кандидату.У минулій статті було написано про тих людей, які очолили місцеві структури «Фронту змін» Яценюка. А у пропонованому увазі читача матеріалі буде подано інформацію про «славний» життєвий шлях найнятої для носія третього рейтингу «торпеди». Це дасть певне додаткове уявлення і про самого Яценюка. Адже народної мудрості «який їхав – таку й здибав» ще ніхто не скасовував.Почнемо з того, що в кінці 70-х років минулого століття мама-юрист пристроїла донечку Інночку до престижного юридичного інституту, потім – в адвокатуру і заочну аспірантуру. Причому не де-небудь, а в Інституті держави і права Академії наук СРСР у Москві. І вибила навіть велику на той час дивину – стажування у США. Але туди молоду Богословську не пустили компетентні органи. За офіційною версією самої Інни Германівни – через її мало не антирадянські погляди. За неофіційною – через вельми сумнівне моральне обличчя. Чи там який інший орган тіла. Невдаха-стажувальниця образилася – і припинила співробітництво з московським інститутом.У 1992 році молода юристка потрапила на роботу до правової колегії Державної Думи – був такий консультативний орган при Президенті України. Цікаво, що в офіційній біографії Інна Германівна вказує восьмирічний стаж аудиторської роботи. І це викликає закономірний подив. Адже за часів СРСР такого явища як «аудит» взагалі не було, а сама Богословська писала про себе, що працювала адвокатом. Між тим, її власна фірма «Міжнародна аудиторська служба» з’явилася в Харкові вже у 1994 році. Тут явно є якийсь пробіл, про який не хоче згадувати наша героїня. Але ліквідувати його допомогли харківські журналісти, які добре пам’ятають, «як гартувалася торпеда».У 1993 році в Харкові майбутній «есдек» Володимир Шепетін створив та очолив адвокатську фірму «Міжнародна юридична служба». Туди ж потрапила на роботу з районної юридичної консультації Інна Германівна. Не будемо звертати увагу на чутки про особливо близькі стосунки Богословської та Шепетіна. Об’єктивно цьому «діячеві», якого вважали тісно пов’язаним з криміналітетом, справді потрібен був енергійний юрисконсульт – бажано без особливих моральних обмежень. Адже у патронованих Шепетіним спортзалів, де тренувалися рекетири, частенько виникали специфічні юридичні проблеми. Крім того, якщо вірити ЗМІ http://fraza.ua/stenograms/19.09.07/42212.html , багато юридичних клопотів виникало при тінізації доходів шепетінських підприємств і їх приховуванні від оподаткування. Всі ці питання потрібно було вирішувати з правоохоронцями, дуже часто – «конвертовими» методами. Саме цими проблемами і опікувалася наша «героїня». Набула корисних навичок і корисних зв’язків.Але згодом у Інни Германівни заграли нездорові амбіції – і вона вирішила прибрати до рук юридичну фірму Шепетіна, ставши її директором. Повела інтригу, проте битву за фірму, яка стала через конфлікт на межу розвалу, кінець-кінцем програла. Навіть грошей майже не вивела.Зате дуже скоро у Харкові з’явилася фірма під назвою, яка щось дуже нагадувала – «Юридична міжнародна служба». А очолила її особисто Інна Германівна. І фірма почала заробляти непогані гроші. Питання лише в тому, яким чином.Ось що пишуть про цей період життя Богословської Інтернет-видання: «Знаючі люди стверджують, що «стартонути» їй допомогли харківські тіньовики, які колись тісно співробітничали з Медведчуком і Ко. Серед таких згадуються Геннадій Кернес (він же Гепа, зараз в чині секретаря Харківської міськради підриває авторитет Партії регіонів на Слобожанщині) і нині покійний заступник голови СДПУ (о) Володимир Шепетін. Обох народні чутки пов'язують із злочинним світом. Казали, що Шепетін мав спільні справи з покійними київськими кримінальними «авторитетами» Савлоховими. Доречно подивуватися – що робила інтелігентна жінка в такій непристойній компанії? Знаючі люди стверджують: допомагала легалізувати капітали, зароблені потом і кров'ю (чужими), а також залагоджувати проблеми із законом. Називаючи речі своїми іменами – працювала звичайнісінькою «пральнею» криміналітету.Тісне знайомство з колишніми уркаганами дозволило Інні Германівні набути зв'язків вищого – міжнародного – рівня. Мова йде про американських бізнесменів «совкового» розливу – братів Черних, яких західні спецслужби ставлять в один ряд із такими легендарними персонажами, як Япончик і Сьова Могілевич. Зводять наклепи, що саме Черниє в 1998 році стали «спонсорами» депутатства Богословської, та ж, у свою чергу, зобов'язалася лобіювати бізнес-інтереси «нових американців» в Україні. Ці чутки підтверджує той факт, що інтереси фірм заокеанських братів обслуговували адвокатські контори Інни Германівни, а їх господиня, будучи вже народним депутатом, абсолютно не криючись відстоювала домагання Черних на Миколаївський глиноземний завод».Не будемо переповідати чутки про те, що Інну Германівну пов’язували свого часу надто близькі відносини з кримінальним авторитетом на прізвисько «Краб». Але в Харкові автору розповідали про схеми заробітку нею «шарових» грошей за участю «Краба»: створити клієнту проблеми і вирішити їх. Не задарма, звісно.Кажуть, у директора бісквітної фабрики, нині Героя України Алли Коваленко в ті часи раптом «збунтувався» номінальний співзасновник фірми, якому «на папері» належало 10%. І зажадав «відступного». Це здивувало маститу бізнесвумен: до того «болванчик» поводив себе, отримуючи якусь дещицю грошей за свою фіктивну участь у фірмі, сумирно. Довелося купити нахабі квартиру з телефоном у центрі Харкова. Адже той мав усі підстави виграти суд. Але скандаліст не вгамувався і вимагав ще грошей. Коваленко обурено відмовилася. Тоді до неї нібито завітала ціла компанія на чолі з «Крабом», погрожуючи «великими неприємностями». Налякана Коваленко, як розповідають, звернулася по допомогу до юриста Інни Богословської. Яка «все порішала» з «Крабом». Але, кажуть, була тут одна деталь – «миротвориця» взяла за «усунення загроз» десять тисяч доларів. За чутками, це лише одна з кількох десятків подібних справ «талановитої юристки».Особа з такими непересічними здібностями закономірно привернула увагу олігарха – зятя Кучми Віктора Пінчука. Апофеозом їхніх стосунків став самовідданий захист Богословською незаконно приватизованого Пінчуком Нікопольського феросплавного заводу від реприватизації. І де та інтелігентність поділася! Вся Україна заціпеніла від реплік Інни Германівни у пікеті біля прохідної заводу типу «очко сыграло», «жлобы из Киева».Не дивно, що Віктор Михайлович вкладав великі кошти і в «Команду озимого покоління», і у партію «Віче», і тепер – у «торпеду» імені Яценюка. Адже Інна Германівна готова буквально на все – за відповідну плату.Взагалі, вона поборниця «свободи слова». Особливо – солоного. Журналіста Олега Ляшка (тоді ще не депутата) вона назвала «моральним уродом», дніпропетровському телеведучому Борису Філатову на брифінгу запропонувала заглянути собі «між ноги». А під час парламентських виборів 2006 року під вигаданим приводом закрила в судовому порядку до кінця виборів «9 канал» у тому ж Дніпропетровську. Увагу Інни Германовні тоді привернула присвячена їй частівка:«Несутся годы друг за дружкойИ седина прическу пачкает.Страдает девушка-старушкаИ словоблудьем, и горячкою».Смішно, але в своєму позові до журналістів дніпропетровського «9 каналу», як свідчить один із сайтів, Інна Германівна вказала, що її зачепив вислів журналістів про те, що «її політичні проекти є продуктами одноразового використання». Слава Богу, що сама вона є продуктом багаторазового використання!Славиться Інна Богословська і своєю неймовірною послідовністю. Ось вона каже в інтерв’ю: «В уряді, в якому є Азаров, Богословській робити нічого. І «Віче» теж робити нічого». Не минуло і трьох місяців, як ці горді слова були забуті. Інна Германівна благополучно влаштувалася в уряд, де Азаров займав другу після Януковича позицію, заступником міністра юстиції. А потім увійшла з ним до одного виборчого списку. Хоча раніше заявляла про те, що ПР на наступних виборах взагалі «шансів ніяких не має».А яка постійність! Ще у 2001 році Богословська мило зізналася: «Я абсолютно не соромлюся того, що змінила три фракції: НДП, «зелених» і «Трудову Україну», оскільки Бог мені дав можливість швидко розбиратися в ситуації, то я пройшла три школи і побачила три абсолютно різні політичні конструкції». З тих часів вона змінила ще кілька політичних сил. І нітрохи не соромилася. Ubi bene, ibi partia.У передачі «Свобода слова» Савіка Шустера від 16 грудня 2005 року Богословська сказала дуже справедливі, як на думку автора, слова: «Сьогодні ми вимушені визнати: керівництво «Газпрому» – це практично колишні працівники ФСБ. Сьогодні методи роботи «Газпрому» ніякого відношення до господарської діяльності не мають. Спецслужби Росії отримують контроль над найбільшими підприємствами в Росії, і російський крупний бізнес використовується урядом Росії - вже як імперським урядом - в політичних цілях». Але це не завадило їй через чотири роки просто огидно плазувати перед Кремлем і Газпромом на чолі парламентської газової «гоп-комісії». І поливати брудом власну державу і власний уряд. (Останні три приклади неймовірної моральності Богословської автор наводить за матеріалом сайту «Обком»).Гарненьку ж ви «торпеду» знайшли, пане Яценюк! Одна біда: дуже вже густий хвіст бруду за нею тягнеться. І люди це бачать. Тому поцілить вона не конкурентів, а скоріше вас самого. Прямісінько в корму...
Все коментарии

Источник: Житомир.info | Прочитать на источнике