Знаменитий хірург Микола Іванович Пирогов прославився не тільки як новатор у медицині. У фондах Державного архіву Київської області зберігається чимало власноруч написаних і підписаних його рукою документів, які свідчать – діяльність цієї талановитої людини була навдивовижу різнобічною. Лікар, вчений, педагог, публіцист, громадський діяч…
У 1858-1861 роках Микола Іванович Пирогов працював попечителем Київського учбового округу. Тоді на всю тодішню Малоросію прогриміла його ініціатива створення недільних шкіл для дорослих. Вже у 1860 році їх було відкрито сто одинадцять, безплатні уроки в них вели викладачі гімназій і студенти університетів. Простий робочий люд вчився в них вечорами і у вихідні дні.
Тарас Шевченко гаряче підтримав ініціативу Пирогова і вислав з Санкт-Петербурга для учнів українських недільних шкіл 50 примірників свого «Кобзаря». Крім того, Тарас Григорович склав і надрукував для безкоштовної роздачі свій «Буквар південноросійський» - рідкісний для тих часів підручник з української мови, розповсюджений у недільних школах. Взагалі Шевченко і Пирогов спільно задумали великий проект – цілу серію підручників для дорослих учнів. Але встигли випустити тільки «Буквар».
Ще одним починанням Миколи Івановича були так звані шкільні літературні студії. У 1-ій і 2-ій Київських гімназіях створились спільні гуртки, де юні літератори після уроків писали, читали і обговорювали свої твори. Пирогов наголошував, що це дуже корисно для розвитку самостійного мислення.
Була ще одна важлива обставина: перша Київська гімназія була напівзакритим дворянським учбовим закладом, а друга – відкрита, туди могли вступати діти міщан, купців, ремісників. Пирогов, непримиренний ворог класового поділу, звичайно, використав спільні гуртки для зближення і дружби дітей.
Непросто було в ті часи вводити в курси гімназій природничі науки. Багато зусиль доклав Микола Пирогов, щоб у різночинній 2-ій Київській гімназії викладали природничі науки. В архівних папках зберігаються купи листів, написаних ним у тодішнє Міністерство народної освіти. Наполегливість вченого була недаремною – вивчення ботаніки, біології, основ медицини ввели у Києві та в усіх повітових училищах, в тому числі, й у Вінниці.
Така активність попечителя Київського учбового округу не сподобалась царській владі. В кінці 1861-го він був звільнений з посади і призначений керівником навчання російських студентів за кордоном. Після звільнення Пирогова створені ним недільні школи для дорослих закрились, а літературні гуртки в гімназіях були розділені і переведені на «патріотичне виховання».
Нагадаємо, що в тому ж 1861 році видатний вчений придбав під Вінницею садибу Вишня в селі Шереметка. «Озброєний всіма знаннями науки, дивовижний хірург Пирогов з’явився у хірургічній пустелі, мов чарівник, і творив дива», - писали про нього сучасники. Два десятиліття свого життя Микола Іванович Пирогов прожив у Вишні, де і помер 5 грудня 1881 року.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
МИКОЛА ПИРОГОВ І ТАРАС ШЕВЧЕНКО ПРАЦЮВАЛИ НАД СПІЛЬНИМ ПРОЕКТОМ
"