Мешканці черкаського будинку бояться опинитися на вулиці й живуть від аварії до аварії

Мешканці колишнього гуртожитку на вулиці Луначарського, 17/1, який попри законодавчу заборону перебуває в статутному фонді комунального підприємства Черкаської облради "Черкасижитлосервіс", з 2001 року і понині постійно воюють з умовними власниками.
Нині перший поверх будинку заливає водою зі зруйнованих водопроводів, підвал затоплений каналізаційними стоками... Таке триває не один рік. Жителі побоюються опинитися на вулиці після банкрутства горе-підприємства, тому якнайшвидше хочуть приватизувати будинок. Утім, облрада посилається на вимогу реконструкції, яку проводити не збирається. Черкасці поки що безрезультатно позиваються в судах.
"Ми багато разів зверталися до органів місцевого самоврядування, в тому числі до голови облради з проханням поліпшити якість надання комунальних послуг й умови проживання мешканців гуртожитку і, врешті-решт, дозволу на приватизацію житла. На жаль, ніяких змін немає. Це при тому, що на Галана 11 і 15 іде повним ходом приватизація гуртожитків без всяких зволікань і реконструкцій. А нам представники облради кажуть, що для того, щоб приватизувати, потрібно зробити реконструкцію і відселяти людей, хоча ніхто її і так не збирається проводити", – розповідає мешканець будинку, юрист Петро Півошенко.
– Хто ж, врешті-решт, власник вашого будинку? – питаємо його.
– Люди в нас живуть по 20–30 років. У 2006–2007 роках жахливий стан нашого гуртожитку показували навіть на центральному телебаченні. Щороку пишемо звернення до влади. Спершу йшлося про неякісне обслуговування гуртожитку: постійно протікають санвузли, каналізація. Вода заливає кімнати. Нам постійно відповідають, що немає коштів і питання не належать до компетенції облради. Директору комунального підприємства "Черкасижитлосервіс", якому ми зараз нібито належимо, ми теж писали про те, що не прибирається прибудинкова територія, а підвальні приміщення взагалі не прибиралися з 2006–2007 років. Колись там навіть бомжі жили – купи непотребу, сміття. Нереально навіть пройти туди.
– Ви самі не пробували ремонтувати будинок?
– Торік перед опалювальним сезоном у нас змішалася гаряча вода з водопроводу та опалення і стічні каналізаційні води. І це не тільки один випадок: щоліта в підвал не можна було зайти – по пояс стояла вода, ремонтники відмовлялися заходити, посилаючись на те, що нема таких чобіт, розводилася комашня, яка піднімалася на всі поверхи гуртожитку.
Мешканці змушені були самі збирати кошти і за п’ятим чи шостим разом ми отримали через втручання голови облради дозвіл на проведення ремонтних робіт із заміни водопроводів у гуртожитку. Тоді ми уклали тристоронню угоду з КП та підрядною організацією і виконали роботи за власні кошти. Балансоутримувач в договорі вказав, що кошти мешканців на ремонт зараховуються як квартирна плата. На жаль, жодної копійки з 12 тисяч у квартплату ніхто не зарахував. Проблема з аварійною ситуацією розв’язана тимчасово. Ми виконали лише 10–15% ремонтних робіт, тому аварії повторюються в будь-який момент.
Директор підприємства, яке має утримувати наш житловий фонд, Ігор Дубіцький заявив, що спершу обласна рада має перерахувати ще 12 тисяч їм на зарплату. Тобто вони не виконують своїх обов’язків, а тільки нам заважають. Тому ми й хочемо чимшвидше приватизувати будинок. Адже КП навіть угоди з ЖЕКом на обслуговування будинку не уклало, ні договору про вивіз сміття нема...
– Як реагують на ваші звернення суди?
– Торік у листопаді ми зібрали всі підписи й подали 4 позовні заяви до суду про усунення перешкод в отриманні комунальних послуг та відшкодування збитків, завданих КП "Черкасижитлосервіс". Усі ми до вересня 2008 року платили за послуги, які мали надаватися. Потім дехто перестав платити, бо послуг як таких немає. Вони ж нам погрожували відключити водопостачання і так далі, мовляв, через наші борги, хоча досі не змогли укласти з нами угоди про обслуговування, за якою ми і маємо платити. Перед опалювальним сезоном нам надали перелік і вартість виконаних послуг на підготовку до зими – вартість перевищена в 2–3 рази.
Я в суді попросив підприємство надати його статут, акти виконаних робіт за 2007–2008 роки, договори на обслуговування нашого гуртожитку та платіжки на утримання будинку №17/1 на вул. Луначарського. Жодних документів попри клопотання суду досі нам не надано. Вони навіть суд ігнорують. Уже було більше десяти засідань суду і жодного разу вони не з’явилися.
– Як будинок потрапив у статутний фонд підприємства?
– У 2005 році облрада ухвалила рішення про зміну статусу гуртожитку на Луначарського, 17/1, на житловий будинок для малих сімей, але у 2007 році облрадою ухвалено рішення про створення КП "Черкасижитлосервіс", в статутний фонд якого передано наш будинок як гуртожиток, оскільки не було коштів на внесення їх у статутний фонд. Хоча, відповідно до законодавства, Господарського і Цивільного кодексів, в статутний фонд комунальних підприємств не можна вводити житловий фонд. Тепер виходить, що при ліквідації КП "Черкасижитлосервіс", майно, яке йому належить, піде на виплату боргів підприємства, а мешканці опиняться на вулиці. І мешканці будинку вже бачать, що до цього йдеться. Директор КП Ігор Дубіцький до цього був керівником КП "ЖЕД" мікрорайону Дахнівка, яке зараз на стадії банкрутства з боргами в два мільйони й постійними судами. Люди кинуті напризволяще, будинки в Дахнівці валяться... Зате Ігор Валентинович став директором КП "Черкасижитлосервіс", якому ми належимо і з яким боремося за виживання.
– На рівні об’єднання співвласників пробували боротися?
– 8 лютого ми провели установчі збори співвласників будинку за участю всіх мешканців. Запрошені представники облради і "Черкасижитлосервісу", на жаль, не з’явилися. Ми затвердили статут і кошторис, зареєстрували наше ОСББ по всіх фондах, у податковій і в міськвиконкомі. Оскільки за сім років обласна влада в будинку нічого не зробила, ми просимо передати його на наше ж обслуговування. В суді ми добиваємося визнання права власності на квартири. Це надзвичайно важко, бо директор підприємства "попродавав" умивальники, кухні деяким мешканцям, видавши ордери, налаштувавши їх один проти одного.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике