"Фехтування – це шахи на ногах", – упевнена заслужений тренер України Людмила Шкалікова

Міжнародний турнір із фехтування у Черкасах проводили, згадуючи Олексія Абдулаєва, який помер 16 років тому.
Свого часу він став родоначальником фехтування в області. Про стан цього виду спорту сьогодні "Прес-Центр" розпитав вихованку Олексія Мамедовича, заслуженого тренера України Людмилу Шкалікову, яка виплекала не одного чемпіона України, Європи і світу.
– Чи змінюється з кожним роком рівень учасників турніру?
– Безсумнівно, він зростає, і показник – ці змагання. Такої кількості учасників у нас ще не було, особливо в молодшій групі. Ми бачимо, що в усіх областях у фехтування додається "свіжа кров", є дуже непогані учасники.
– Кого з черкащан – учасників турніру, ви можете відзначити?
– Наша надія – Роман Куксенко (вікова категорія – 1998 р. нар.), він легко виграв бій і став чемпіоном змагань, Юрій Нікітін, Олександр Повшенко. Засвітилися "зірочки" серед дівчаток – Даша Озерова, яка буквально займається фехтуванням із 1 вересня і демонструє такий прогрес, що я навіть боюся щось казати, аби не зурочити, Настя Комарова. Сподіваюся, що це майбутнє Черкаської області.
– В умовах нинішньої фінансової нестабільності спорту доводиться несолодко. Як виживає фехтування?
– Найскладніший момент – це спеціальне екіпірування для виступів. Для українських змагань воно коштує 5–6 тис. грн., навіть до 10 тис. грн., для міжнародних – узагалі близько 20 тис. грн. Це дуже дорого, але без цього екіпірування спортсменів не допускають до виступів. Нещодавно Марина Семенько їздила на чемпіонат Європи до Франції, то ми її всією Україною збирали. Ходимо з простягнутою рукою: в того штанці взяли, в того – курточку, в того – маску... А з іншого боку, у нас екіпірування на майстерність ніяк не впливає, на відміну від, наприклад, стрільби, де результат неабияк залежить від того, яка гвинтівка і патрон у спортсмена. Але, на жаль, є міжнародні вимоги і техніка безпеки.
– Як змінилося ставлення до фехтування після перемоги українських дівчат на Олімпіаді в Пекіні?
– Фехтування завело як наркотик! Приходять на тренування і діти, і батьки. Фехтування розвиває безліч якостей: швидкість мислення, реакцію, вміння швидко приймати рішення. Це вид спорту, який вчить життю. Фізика в нашому виді спорту не головне, це можна натренувати, найголовніше – голова. Фехтування – це шахи на ногах, постійний прорахунок ходів, бачення свого суперника – як він відчуває і розуміє. Загалом, фехтування тренує інтуїцію. Наприклад, коник олімпійської чемпіонки Ольги Харлан – саме інтуїція. Вона просто відчуває, що робити і коли.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике