Колонка редактора
Курчат восени рахують – це давно відомо. Гроші теж визначаться у своїй реальній вазі тоді, коли листя на деревах помаранчевим і жовтим стане – адже саме тоді в Україні буде у розпалі нова передвиборна гонка, яка труситиме курсом валют, як голодний тубілець – пальмою з єдиним на ній кокосом...
В аграрній споконвіку Україні і новомодне колекціонування доларів відбувається в кращих традиціях сільського клубного лузання насіння – тихцем від "білетерки". Знову в тінь іде бізнес, що намагається хоч якось зберегти прибутки, які ще торік росли, мов на дріжджах. Втім, смикаються і нервуються найбільше ті, хто просто плив за течією життя, посмикуючи зелень з ближніх бережків. Ті ж, що самі навчилися робити для себе молочні ріки й кисельні береги, не надто хвилюються – знають, що настане час і справжній бізнес повернеться в своє русло, виплеснувши за борт найслабших. Дивує лишень, що й у нинішній час кризи знаходяться і ті, хто тупо копіює екзотичну тваринку на ймення лінивець – забувають про те, що таке ледаче й сонливе створіння зі справжнім хутром може зовсім неблагородно згинути – перетерте дрібними, але міцними комашиними щелепами молі…
До речі, про тварин. Порадував нинішній Першотравень на Черкащині – замість затяганого варіанту жування шашликів і ковтання горілки, у Черкасах затіяли собачу виставку, а в Умані – конкурс для рибалок. Це стало світлим промінцем на фоні досить безрадісних новин області – масової загибелі всього живого у річці на Чорнобаївщині, підозри на свинячий грип у американки, що приїхала на паломництво до Умані, затримання у Черкасах жебрачки із Чигирина, що просила милостиню з восьмимісячною дитиною на руках…
Ще одна новина – минуле Черкащини вигулькнуло знахідкою у Стеблеві на Корсунщині. Там, у фундаменті спаленої в епоху розгулу атеїзму церкви знайшли послання, написане рукою священика Семена Левицького, батька знаменитого письменника. Просто дивно, наскільки вчасно історія нагадала про автора "Кайдашевої сім’ї" – книги, де чи не найяскравіше в історії людства описано, що буває, коли люди ладні одне одному горлянки перегризти за зайвий шматок землі й прибутки…
Жартівники кажуть, що долар – це зелень сімейства баблових. Цьогоріч в Україні на цю зелень неврожай. Та гірше те, що вічний рятівник аграрного краю – картопля, лежить у занадто сухій землі. Бо коли закінчується місцева картопля, то навіть наявність заокеанського зеленого папірця не рятує… Правда, Гідрометцентр гарантує: дощ пройде ще до 9 травня, Дня Перемоги у страшній війні, який знову нагадає, що бували у нашій історії і гірші часи…
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Чи матимемо вдосталь зелені?"