Зробити хотів грозу, а отримав козу

Слова пісні «Мудрых преподавателей слушал я невнимательно». У зв’язку із ювілеєм Алли Борисівни Пугачової нам їх нагадали декілька разів по різним каналам нашого телебачення. Сама пісня дає нищівну оцінку всяким неукам, невігласам, малоосвіченим та малокультурним людям. Наслідки їх діяльності можуть бути просто катастрофічні, якщо крім наведених характеристик додати їм майже необмежену владу. Так сталося при проектуванні та будівництві Чорнобильської АЕС. Задам, мабуть, риторичне запитання: «Чи доводилось комусь із Вас почути від народного депутата у відповідь на запитання журналіста, що він не має особистої думки із заданого питання, точніше ще не виробив її, не володіє повноцінною інформацією, не компетентний у цьому питанні (просто жах таке уявити), не готовий зараз відповісти. і таке інше». Ось тому-то і народжуються у надрах нашого найвищого законодавчого органу нікчемні закони і рішення, які або неможливо виконати, або ж вони не несуть нічого корисного для суспільства, або ж навпаки, діють йому на шкоду. Про один із таких законів і піде мова далі.
Таким шедевром законотворчості є ЗАКОН УКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність». Спірними у цьому законі є статті про тимчасову адміністрацію та мораторій на повернення коштів. Вперше на банківських форумах питання виникло майже відразу після введення тимчасової адміністрації у двох великих банках «Надра» та «Укрпромбанк». На сайтах цих банків з’явилися повідомлення тимчасових адміністраторів про те, що згідно із вказаним законом вони не збираються повертати депозити, термін яких закінчився як до введення тимчасової адміністрації і мораторію, так і після. Ось як це виглядало.
У відповідях на запитання тимчасовий адміністратор банку «Надра» Валентина Борисівна Жуковська на сайті банку «Надра» дала інформацію: «Кроме того, с целью создания условий для восстановления финансового состояния НАДРА, в банке также был введен Мораторий на удовлетворение требований кредиторов (вкладчиков), срок действия депозита которых закончился после введения временного администратора».
Схоже пояснення дано тимчасовим адміністратором Майданюком Олександром Георгійовичем на сайті банку «Укрпромбанк»:
«Які операції можна проводити фізичним особам в період дії мораторію?
Починаючи з 22.01.2009 тимчасово дозволяється здійснювати наступні операції фізичних осіб:
- переоформлення депозитів, термін яких закінчився, і прийом нових депозитів на терміни 6, 9, 13 місяців за ставками, що встановлені в банку.
Як я можу забрати свої гроші з депозитного вкладу?
В період дії мораторію Ви можете отримувати лише відсотки за вкладом. Ви також можете укласти новий договір депозитного вкладу на терміни 6, 9, 13 місяців, який не потрапляє під дію мораторію».
Не можна промовчати про цинізм останньої пропозиції. Справа у тому, що названі банки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб перевів у категорію тимчасових. Тобто, вказані вище депозити вже не попадають під гарантію Фонду. Якщо банкам настане «гаплик», чи звичайне банкрутство, всі ті хто піддався вказаної провокації втрачають свої заощадження.
А що ж «каже» закон із приводу мораторію? Вказане формулюється таким чином: «Стаття 85. Мораторій.
З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, СТРОКИ ВИКОНАННЯ яких настали ДО ПРИЗНАЧЕННЯ ТИМЧАСОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ.
Протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом».
У філіях цих банків, а згодом і «Родовідбанку» досить «кваліфіковано» роз’яснювали, чи то тлумачили закон. Це стосувалося фрази у законі «Мораторій не поширюється … на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку». Уся «королівська рать» доводила клієнтам, що зобов’язання банка повернути депозит настали НЕ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ЙОГО ТЕРМІНУ (під час дії мораторію), А У ТОЙ ЧАС, КОЛИ ВИ, КЛІЄНТ-ВКЛАДНИК ВІДДАЛИ БАНКУ СВОЇ ГРОШІ. Тобто, спірним стало тлумачення терміну «зобов’язання». До речі, таке тлумачення є достатньо слушним. Оскільки до введення тимчасової адміністрації і мораторію у банка накопичується не так вже й багато боргів перед своїми кредиторами-вкладниками. І ці борги під час дії мораторію значною мірою не зможуть впливати на процес «оздоровлення» банка. Відомо, що неплатоспроможність банка (не банкрутство) виникає як розрив у часі між зобов’язаннями перед банком і самого банка. Тому «замороження» депозитів, термін дії котрих сплив, на півроку дозволило б ліквідувати вказаний розрив. Треба думати, про вказане і «мріяв» наш доблесний законодавець. Не виключно, що наведене тлумачення зобов’язання і мораторію існує у якихось підручниках із банківської справи.
Але весь жарт тут криється у тому, що деякі із термінів закону розтлумачуються не в ньому самому (текст закону про банки починається із термінології), а у законі, який «вищий за рангом». Мається на увазі Цивільний Кодекс, або «конституція громадянського суспільства», як його ще називають. Так ось там зобов’язанню присвячена відповідна стаття: «Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
(Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків…
6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події)».
А коли воно (зобов'язання) виникає присвячена ось така стаття: «Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання
1. ЯКЩО У ЗОБОВ'ЯЗАННІ ВСТАНОВЛЕНИЙ СТРОК (ТЕРМІН) ЙОГО ВИКОНАННЯ, ТО ВОНО ПІДЛЯГАЄ ВИКОНАННЮ У ЦЕЙ СТРОК (ТЕРМІН).
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, СТРОК (ТЕРМІН) ВИКОНАННЯ ЯКОГО ВИЗНАЧЕНИЙ ВКАЗІВКОЮ НА ПОДІЮ, ЯКА НЕМИНУЧЕ МАЄ НАСТАТИ, ПІДЛЯГАЄ ВИКОНАННЮ З НАСТАННЯМ ЦІЄЇ ПОДІЇ.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства».
Можна вважати, що наведено досить аргументів, які вказують на помилку наших банкірів. Без сумніву, це стосується і наших законодавців. Забули вони, використовуючи термін у законі про банки і банківську діяльність, заглянути у Цивільний Кодекс. Тому і виникла така неочікувана колізія законів. І, замість того, щоб за ці місяці (дії мораторіїв у банках) внести відповідні зміни у законодавстві, наші високопосадовці змушують банкірів, підлеглих порушувати чинне законодавство. До речі, після листів до Голови Нацбанку Стельмаха, голови комітету Верховної Ради Азарову із названими аргументами із сайтів банків дивним чином зникли вказані на початку статті категоричні відмови віддати депозити, ТЕРМІН ДІЇ ЯКИХ ЗАВЕРШИВСЯ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ТИМЧАСОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. Як то кажуть: «Знає кішка, чиє м’ясо з’їла». Чи варто судитися із банком у розглянутому випадку? Ось що пише на одному із банківських форумів дописувач: «Artem, 14.04.2009 16:18.
"По крайней мере, на те депозиты, которые открываются сейчас." - насмешил! Вы принесите, а потом мы вам втулим еще один моратори и на эту партию денег от народа :)
Вот именно что нельзя "накладывать арест на имущество" людей! А банки во главе с НБУ, который их покрывает, плевали на это. Деньги не отдают. Пишешь жалобу в НБУ - как горохом об стену. Пишешь заяву в прокуратуру - ее передают в НБУ и опять тишина. И это в банках, где временной администрации еще нет! А в тех, что есть - прикрываются мораторием из закона про банки и банковскую деятельность, который по своей сути противоречит конституции.
В общем прекрасно за счет людских денег решают свои проблемы. А народ что? А народ стерпит».
На підтвердження цієї емоційної заяви нижче наведені тексти листів до Нацбанку і його відповіді.
«Відмова у банків повернути кошти по депозитам, термін дії яких скінчився після введення тимчасового адміністратора та мораторію суперечить діючому законодавству. Більш того, має ознаки злочину згідно із статтею Кримінального Кодексу України 365. «Перевищення влади або службових повноважень.
1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ 25.02.2009р. на своєму сайті дав «Інформацію щодо процедури проведення тимчасової адміністрації банку», якою іще раз підтвердив повноваження тимчасового адміністратора і те, що «Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку».
Іще раз нагадую, якщо вимоги кредитора банків виникли пізніше введення тимчасової адміністрації банку і під час здійснення тимчасової адміністрації банку повинні бути задоволені у повному обсязі.
Відмова банків від виконання зобов’язань є порушенням права власності згідно з Конституцією («Стаття 41. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним») та незаконним заволодінням моєю власністю.
Володимире Семеновичу! Можливо є негласна вказівка Нацбанку не виконувати вимоги Закону «Про банки та банківську діяльність» про повернення депозитів, термін дії яких закінчився, а у банках із тимчасовою адміністрацією – цей термін закінчився після введення її? Чому так цинічно у тисячах філій банків їх керівникивідмовляють десяткам, сотням тисяч, мільйонам вкладників у законному праві на повернення депозитів, наражаючись на загрозу притягнення до кримінальної відповідальності? Невже таким чином рятується від колапсу наша банківська система? Тоді виникає питання: «Для кого це робиться»?
Звертаю Вашу увагу на те, що, протизаконні вказівки щодо відмови у поверненні депозитів у банках, де не діє мораторій, та такі ж вказівки тимчасових адміністраторів не підтверджені документально. Вони віддані або усно, або ж на сайтах банків. Фактично відповідальність покладена на керівників філій, тобто, «стрілочників». Отже для таких «чорнобильців» потрібно роз’яснення відповідальності, яке міститься у статті 60 Конституції України: «Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність». Вважаю аморальним «підставляти» під Кримінальний Кодекс вказаних керівників. Закінчиться криза, скінчаться мораторії, а хтось із цих людей у містах із принциповими прокурорами та суддями піде у в’язницю».
Відповідь така:
«Згідно зі статтею 78 Закону України „Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон) повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління банків перейшли до тимчасових адміністраторів банків. У зв'язку з цим, питання щодо повернення коштів має вирішуватись тимчасовим адміністратором відповідно до вимог чинного законодавства України та умов укладених договорів.
Статтею 5 Закону визначено, що органам державної влади забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, у тому числі у відносини між клієнтом та банком.
Національний банк України не має повноважень втручатись у цивільно-правові відносини банків та їх клієнтів.
Статтями 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України за захистом своїх прав та інтересів клієнт банку має право звернутися до суду.
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні
здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також
привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не
допускається.
Заступник директора Дирекції
з банківського регулювання та нагляда Р.А. Гриценко
Копач Н.В».
Це ж треба так талановито скласти лист-відповідь, що у ньому обійти мовчанням всі поставлені у листі Голові Нацбанку запитання. Хіба ж це відповідь Регулятора банківської діяльності? До речі, враховуючи, що у банках із усіх коштів, котрими вони оперують, більш ніж 90% є коштами клієнтів, наш законодавець (Верховна Рада), враховуючи світовий досвід, надала Нацбанку надзвичайні повноваження. Абсолютно згідно із даними Законом повноваженнями у нинішній ситуації молодий і рішучий Голова Правління Нацбанку вже об’єднав би сотню банків, десяток оголосив би банкрутами, а у півсотню ввів би тимчасову адміністрацію. І тоді б під загрозою арешту ділків-керівників наших банків із офшорів повернулися активи банків, виведені туди під фіктивні контракти та інші оборудки. Але це вже зовсім інший шар банківських проблем.
Не менш цікава із того ж нашарування проблем є вірогідність успішної рекапіталізації 7 банків (фактично їх націоналізації) за прийнятою Урядом програмою. Вона теж заслуговує окремого дослідження.
Як то кажуть, історія не любить умовного нахилу. А все ж… Уявіть собі, що одразу після 7 жовтня, коли Нацбанк протизаконно заборонив банкам достроково видавати депозити, ПРОТИ ЦЬОГО ВИСЛОВИВ ПРОТЕСТ ХОЧА Б ОДИН НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ІЗ 450. Та не тільки протест, а запропонував ввести вказані міри в законне русло. Але, на превеликий жаль, цього не сталося. Отже в країні НЕ ЗНАЙШЛОСЯ НІ ОДНОГО ПОРЯДНОГО НАРОДНОГО ДЕПУТАТА, ЯКИЙ БИ ГОРОЮ СТАВ НА ЗАХИСТ ЗАКОНУ. І до цього часу на шляху беззаконня у банківській сфері не запропоновано ні одного закону. Отже все починається із елементарної порядності. тому не соромтеся, запитуйте їх кожного разу при нагоді, чому це вони стали відмінниками у нашій школі негідників? Не соромно їм перед власними дітьми і батьками? Чи розуміють вони, що не світова криза призвела до більшості проблем у державі, а власна безпорадність, безталання та непорядність?
P.S. До речі, усунути колізію, а точніше недоліки законодавства і зараз, і, навіть, через півроку не буде запізно. У статті вказаний один із них. Вже прийнято рішення про рекапіталізацію 7 банків за кошти Держбюджету, тобто за наш із Вами рахунок, а законодавчого забезпечення ця процедура не має. Ой, чує моє серце, що «кинуть» банкіри ЮВТ (і нас із Вами разом), «кинуть»!

Источник: Хай Вей Тобі є що сказати сівтові | Прочитать на источнике