"Моя-твоя міліція" іноземців не завжди розуміє, але береже…

У черкаської міліції – вищий від загальноукраїнського рівень міжетнічної толерантності, але при цьому не кожен міліціонер знає навіть значення слова ксенофобія… Такі оригінальні результати показало опитування, проведене днями серед працівників обласного УМВС громадською організацією "Молода Черкащина".
За узгодженням з керівництвом управління МВС було опитано 105 працівників "органів", у тому числі – 12 працівників ВСГІРФО (паспортної служби), 22 даішники, 41 міліціонер ППС (патрульно-постової служби) та 30 осіб зі спецпідрозділу "Грифон", який займається забезпеченням порядку в судах та фізичною охороною учасників судових процесів.
Виявилося, що найкраще у визначенні термінів "ксенофобія", "расова дискримінація" та "толерантність" орієнтуються… автоінспектори і пепеесники. В усякому разі, вони "сильні" в теорії на фоні загальних відповідей: що таке "ксенофобія" знало 65,7% опитаних, "расова дискримінація" – 43,8%, а "толерантність" – 46,7%. Разом з тим, саме даішники дали найбільшу кількість відповідей, якими прямо чи опосередковано підтримали дії радикальних організацій, що пропагують жорстке ставлення до іноземців та представників нацменшин. Загальні ж результати опитування щодо ставлення до подібних радикальних організацій такі: у 74% опитаних міліціонерів – однозначно негативне, 18-ти відсоткам ці організації байдужі, 13% "іноді", а 1% – "постійно підтримують їхні дії", як зазначено у офіційному звіті по опитуванню. Щоправда, телефонний дзвінок до Володимира Батчаєва, помічника міністра МВС з питань дотримання прав людини в області, дещо прояснив ситуацію з таким невеселим формулюванням. Виявляється, та "чортова дюжина" від загальної кількості опитаних відповіла схвально на питання, чи не вважають вони, що, можливо, в діяльності радикалів є сенс, бо іноді поведінка іноземців буває зухвалою і дратує. Зате той один, що заявив підтримку радикалам, вважає, що просто хтось має "боротися за права титульної нації".
Згідно з результатами опитування, найтолерантніше черкаські правоохоронці ставляться до українців, поляків, росіян та американців. Відособлене ставлення ("нехай живуть в Україні, але контакти з ними є небажаними") – до азербайджанців, арабів, вірменів, грузинів, євреїв, китайців, кримських татар, турків і узбеків. Найгірше ставлення – до ромів та чеченців ("небажання бачити в якості громадян держави, але при цьому допускається їх перебування у якості гостей"). Найбільш соціально дистанційованими від іноземців та нацменшин виявилися наймолодші працівники міліції, віком до 25 років (у опитуванні чомусь вказано, що 18–25 років, хоча потрапити на службу у вказаних підрозділах 18-річним неможливо).
Мовне питання не є проблемою у міжособистісних стосунках, хоча україномовні українці черкаській міліції видаються дещо "ближчими", аніж російськомовні. До більшості релігій, як і до атеїстів, у правоохоронців байдуже ставлення, хоча себе особисто явно ідентифікують як православних. Передумов до агресії та неприязні на релігійному підґрунті немає зовсім.
58 відсотків опитаних вважають за можливе депортувати нацменшину в цілому, "якщо її представники скоюють багато злочинів", 16% – "у випадку збройного конфлікту з державою походження цієї нацменшини" і лише 33% вважають депортацію неможливою за будь-яких обставин.
Найбільш схильними до скоєння злочинів та правопорушень 63% опитаних назвали ромів та кавказців, було вжито навіть слово "чурка" (яка при цьому національність малася на увазі – невідомо).
Помічник міністра ВС Володимир Батчаєв (до речі, карачаївець за національністю, дідуся якого в часи СРСР було депортовано до Узбекистану) назвав результати опитування цікавими й такими, що дають змогу розробити комплекс заходів для досягнення повної міжетнічної толерантності з боку працівників міліції. Заступник голови громадської ради при УМВС Вікторія Феофілова за наслідками проведеного опитування розробила висновки та рекомендації, в яких, зокрема, зазначила: "Серед правоохоронців регіону найбільша кількість упереджень та найбільша міра ізольованості характерна по відношенню до ромів, чеченців, азербайджанців, грузинів та вірменів. Отже, саме ці нацменшини, імовірно, можуть відчувати на собі прояви неприязні працівників міліції". Разом з тим, "загальний рівень соціальної дистанційованості менший, ніж в цілому по Україні".

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике