Юрій Громовський хоче "повісити" на олігархів податок на розкіш

Черкаський конституціолог і один із активних "лобістів" Конституції 1996 року Юрій Громовський стверджує, що вибори Президента 25 жовтня таки не відбудуться.
Лідер обласної організації Народного руху України згадав, як блюдечко Джеферсона вирішило долю двопалатного парламенту в Штатах, і проаналізував реальність президентського проекту в Україні.
– Нардепи у рішенні про вибори 25 жовтня посилаються на попередню Конституцію, за якої обирався Президент...
– Закон не має зворотної сили. Ми живемо за законом і Конституцією, які діють на сьогоднішній день, і не можемо посилатися на ті, що були раніше. За зміненою Конституцією, вибори Президента призначаються в останню неділю останнього місяця останнього – п’ятого – року каденції президента. Ми ж розуміємо, що жовтень тут ні до чого.
– Як сприймаєте ідею двопалатного парламенту?
– Однозначно, він ефективний в державах з федеральним устроєм. Президент говорить, що депутати Верховної Ради, обрані за партійними списками, не прив’язані до конкретних територій. Але це можна виправити Законом про вибори, не міняючи Конституції. Є, наприклад, сорок версій пропорційних виборів. Скажімо, Черкащина оголошується виборчим округом. До Верховної Ради вона обирає 14 депутатів. І партії висувають на цих округах списки на таку кількість депутатів. Це відкриті списки. Люди можуть вибрати зі списку одну людину – хто набирає більше голосів, той і потрапляє до ВР від Черкаської області.
– Є переваги президентського проекту?
– Двопалатний парламент має ту перевагу, що в ньому зберігається наступництво влади. Влада повністю не міняється. Вибори в різні палати відбуваються в різні терміни – для того, щоб різко не мінялася політика держави. Тоді – більший баланс і спокій всередині країни.
Коли американці засновували свою державу – вони сиділи на веранді і пили чай. Джеферсон, який був великим противником двопалатного парламенту, налив чай у блюдечко і почав пити. Коли Вашингтон запитав його, навіщо він це робить, – той відповів, що студить його так. Вашингтон тоді йому каже: "Верхня палата якраз буде тим блюдечком, яке буде студити революційні пориви нової влади".
Теоретично двопалатний парламент можливий і потрібний. Але враховуючи, що наша Верховна Рада – говорільня і блокування трибуни, то це може бути параліч нашої влади.
– Можливо, внутрішня ворожнеча в країні зникне, якщо запровадити умовний федеративний устрій, тобто дати певну автономію регіонам?
– Ворожнеча надумана – її переважно поширює як виборчий механізм Партія регіонів. Та й немає в нас таких відмінностей національних і ментальних між регіонами. Специфіку має шматок Буковини, Закарпаття, той же Крим завдяки татарам. Решта територій не поєднані ментально, не мають спільних народних традицій.
До народу не можна звертатися із референдумом з питанням: "Що б ви хотіли?" До народу можна звертатися, щоб скасувати щось. Народ – це майже діти в дитячому садку, які хочуть жуйок і цукерок. Але ж треба їсти і манну кашу і бути настільки освіченим, щоб мати право скасувати Конституцію.
– Після перемир’я в Брюсселі українську владу й політикум знову "трясе"...
– Очевидно, разом з Литвином і домовившись з Януковичем, Юлія Тимошенко скоротила перебування Президента на посаді. Президент, у свою чергу, теж "взбєлєнєєт". По-перше, він може розпустити Парламент. За півроку до кінця своєї каденції він має на це право, якщо є підстави. Так, коаліція має визначити Прем’єр-міністра і подати Президенту, щоб він вніс його кандидатуру в Парламент. Цього не було зроблено.
– Все ж можемо чекати цього року і дострокових виборів Парламенту?
– Тимошенко їх не хоче, бо в неї підтримка падає катастрофічно. І сам Ющенко не дуже хоче. Але сильно зацікавлені регіонали, Мороз і комуністи, які розраховують на протестний електорат під час кризи. Отже, Януковичу вигідно дражнити Президента, щоб він оголосив дострокові вибори. Янукович потирає руки й каже: "Правильно, Юлечко, давай удвох".
– Чого ж чекати?
– Розвиток подій може піти різними шляхами. Ющенко може спробувати розпустити Парламент. Його підтримають регіонали, комуністи та інші. Тоді може виникнути ще одна колізія. Припустимо, він розпускає Парламент, звертається до Конституційного Суду і той скасовує неконституційне рішення Парламенту про вибори Президента 25 жовтня. Тоді немає Парламенту і нема кому оголосити вибори Президента. Доки не обереться новий Парламент, не створиться коаліція і не обереться його керівництво – Президент буде президентствувати. Тобто є багато небезпечних тонкощів.
– Під час кризи багато наших людей говорить, що, як у Росії, Україні треба "прибрати до рук" олігархів, яким народ дав усі статки, щоб вони "поділилися" з людьми. Інакше – доля Ходорковського...
– Це суперечить праву. Уся демократія тримається на трьох невід’ємних правах – на свободу, на життя і на майно. Так захищається і приватна власність. На виборах говорили: "Багаті поділяться з бідними". В нас це звучить смішно. Але в стародавній Англії висока культура еліти, землевласників говорила про те, що тобі руки не подадуть, якщо твої селяни погано живуть. Треба було дбати і про їхню освіту, здоров’я, мораль... Це була як офіцерська честь.
Зрозуміло, в нас немає такої еліти. Думаю, можна законом встановити податок на розкіш, на власність. Наприклад, в тій же Британії ніхто не платить податків на прибутки. Через те державу не цікавить, скільки ти заробляєш і за тобою не бігають податкові інспектори. У них замість цього – податок на власність. Якщо ти володієш підприємством – тоді вираховується його вся вартість, включно з обладнанням, і ти маєш заплатити 10% податку від цієї вартості на рік. А скільки ти заробив на ньому – нікого не цікавить.
У нас можна вводити податки на дорогі автомобілі, великі земельні ділянки, підприємства, маєтки... Тоді буде більше справедливості. Так само – підняти ціни на алкоголь, сигарети, ювелірні вироби та інші атрибути розкоші.
– Чи розслідується справа смерті вашого першого лідера В’ячеслава Чорновола, річницю якої недавно відзначали?
– Генеральній прокуратурі потрібно було 10 років, щоб вона виявила, що водій Чорновола не порушив Правил дорожнього руху. І що далі в ліс – то товстіші партизани. Що казати, якщо машина, на якій загинув Чорновіл, була утилізована раніше, ніж закінчилось слідство.
Мене викликала Генеральна прокуратура, і я давав свідчення з дев’ятої ранку до пів на дев’яту вечора. Але це все було, ймовірно, через те, що ми пікетували прокуратуру і вимагали нарешті розпочати слідство. Отже, це було "відчіпне".

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике