Явище кризи слід перейменувати в «майданозаготівлю»

  Говорячи при кризові явища один журналіст спостережливо підмітив: «Здається, що хтось дуже вміло заганяє людей на мінне поле соціальної руїни, щоби в потрібний момент скористатися ними, як “майданним м'ясом”…»
 Процесс вивчення межі терплячості та вибухонепеспечності в українському суспільстві нині вступає у біль вищу і небезпечнішу стадію. Зрушення в кращий бік лише на папері та непередбачуваність дій української верхівки, м’яко кажучи, приголомшують пересічних, але насправді вкорінюють роздратованість та подразливість. Верхній бомонд мало хто може спостерігати з екранів без роздратованості.
 Друга стадія того відчуття настає не стільки від випадкових відвідин політичних акцій скільки від невипадкових відвідин крамниць та ринків. «Тупе в незрозуміле» подорожчання дійшло вже до цукру і, вибачте, туалетного паперу… Як торкнувся долар, що стоїть на місці майже два-три місяці виробництва останнього. Невже злякалися рекомендацій по його заміні з телеекрану від Бориса Моісєєва? А запаси цукру, здається, подіяли на торгашів, як наркотик – вдарили по голові та свідомості.
 Нинішні великодні свята не здивували подорожчанням, але здивували стабільністю цін на певні категорії продуктів. Можливо пил накрутки цін охолодила саме криза. Дивиною було те, що не зрушили вгору ціни на яйця та сало. А можливо їм вже не було куди і підніматися. Все інше було як завжди. Редиска, що довго не лежить миттєво додала у ціні 50 %, о свіжі огірки та помідори всі 100%. Дорожчими були і паски, як і все інше. Риба та ковбаси подорожчали ще до того.
 Крім цін ми пересічні ще перебуваємо у стані перманентного безробіття та неотримання заробленого,спостерігаючи на авто та статки тих хто на не платить чи затримує заробітну плату. А далі виринає байка про п’ять мільйонів робочих місць… Яка гарна казочка… Але ж сьогодні Президент відмовляє тим хто його обрав у мінімальній заробітній платі рівній прожитковому мінімумі.  Що це прагматизм, який залюбки використають у своїх цілях його опоненти чи «шлагбаум для нашого існування»?
 А що ще примітного у нашій кризі? Паніка, яку організували балачками про курси валюти та почали руйнувати банківську систему забором коштів недовірливими клієнтами. Всі ці кроки нагадують витончено сплановану шахову гру, потрібну комусь для здобуття влади на руїні.
Явище кризи, здається, слід перейменувати в «майданозаготівлю», бо перемагати в правовому полі в Україні вже розучилися, або не мають бажання. Виконувати Конституцію та Закони ніхто не бажає – всі бажають «змін». До чого привели зміни в Конституції в «угарі помаранчевої революції» нині бачать всі. Про це вчора зізнався і Президент, констатувавши, що вороття до «точки відліку 2004 року» не можливе. Нині інші політики зізнаються, що держава роздвоїлася, бо верхи живуть у парламентсько-президентській Україні, а низи у провінціях у президентсько-парламентській. Але вони не знаючи цін на ринках та крамницях, чомусь не помічають розшарування по авто з віллами та злиднях у боргах, в які загнали народ своєю «успішною» законотворчою діяльністю. Лише перед виборами вони згадують, що їх статки та крісла якось залежать від наших голосів і вчергове йдуть безсоромно брехати злиденним співгромадянам у вічі. А в душі теплиться план «майданування»… тепер вже за гроші запопадливо відібраних у нас під гаслами кризи.
 Та й Майдан був явищем кризи, яку прорвало нібито демократією… романтичною та оманливою.

Источник: Хай Вей Тобі є що сказати сівтові | Прочитать на источнике