Освіті підрізали крила

Цьогоріч в Україні не навчатимуть за державні кошти низки спеціальностей. Зокрема, здобути професію перукаря чи фотографа можна буде винятково на платній основі. Крім того, держава потребує на 50% менше бухгалтерів і на 10% менше представників інших професій.
Кабмін розпорядився скоротити або зменшити державне замовлення на підготовку фахів­ців деяких спеціальностей. Від­повідне розпорядження розміщено на сайті уряду. Доручення стосується Мінекономіки, МОН та інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать навчальні заклади та наукові установи.
Зокрема, за державні кошти 2009 року не навчатимуть молодших спеціалістів за спеціальностями діловодство, організація туристичного обслуговування, перукарське мистецтво та декоративна косметика, декоративно-прикладне мистецтво, художнє фотографування. Також до переліку спеціальностей, на які не передбачено державного замовлення, потрапили “організація обслуговування в готелях, організація обслуговування в закладах ресторанного господарства і торгівлі, виробництво й експлуатація відео-, аудіотехніки та кіноустановок” – ідеться в розпорядженні.
Окрім того, держава відмовляється від замовлення бакалаврів за напрямами підготовки документознавство й інформаційна діяльність, туризм, декоративно-прикладне мистецтво, фотомистецтво, готельно-ресторанна справа, реклама і зв’язки з громадськістю (за видами діяльності).
На 50% зменшується обсяг прийому молодших спеціалістів за спеціальностями економіка підприємства, фінанси і кредит, бухгалтерський облік, правознавство; бакалаврів за напрямами підготовки економіка підприємства, фінанси і кредит, облік і аудит, право. Щоправда, це розпорядження не стосується профільних вищих навчальних закладів, для яких обсяг прийому зменшується на 10%.
Щонайменше на 10% скоротиться також обсяг прийому всіх студентів незалежно від спеціальності, а не менше, ніж на 50% – до докторантури.
Із чим пов’язане таке рішення уряду? Ми намагалися отримати офіційний коментар щодо цього директора департаменту вищої освіти Міносвіти. Однак нам не допоміг навіть офіційний письмовий запит. Чиновник уперто не брав телефонної слухавки.


Натомість, як повідомив “Газету” член Комітету Верховної Ради України з питань науки та інформації Олексій Доній, нічого дивного й екстраординарного в останніх рішеннях уряду щодо освіти немає. “Безперечно, держава повинна контролювати процес, бо інакше буде перебір випускників одних спеціальностей і недобір за іншими”, – сказав пан Доній. Також він категорично спростував припущення, що така ініціатива продиктована економією коштів. “До чого тут економія коштів? Кількість місць в уні­верситетах не скорочується!” – заявив він, мабуть, не зовсім орієнтуючись у тому, що державне замовлення передбачає виплату стипендій і формування зарплати викладачів за державний кошт. Відтак скорочення державного замовлення автоматично “тягне” за собою скорочення виплат із державного бюджету. А збереження кількості місць означає лише те, що зайняти ці місця можна буде винятково на платній основі. Причому платитиме студент, а не держава.
Компетентнішу інформацію надав “Газеті” голова парламент­ського комітету з питань освіти й науки Володимир Полохало. “За останні 19 років у нас склалося так, що багато вищих навчальних закладів готують фа­хівців, не маючи для цього ні наукової бази, ні достатнього вик­ладацького складу. Йдеться насамперед про непрофільні спе­ціальності. Наприклад, інститут культури Поплавського готує юристів. Аналогічно ті технікуми, які стали вищими навчальними закладами, розширили “асортимент” спеціальностей, не маючи для цього достатніх наукових шкіл. Тому рівень якості освіти та дипломів за цими спе­ціальностями дуже низький. До того ж, є ринок, який диктує свої правила, тому держзамовлення має відповідати вимогам часу й потребам ринку. Також держзамовлення має бути таким, щоб не сприяти девальвації самого диплома, який отримують ті, хто навчається у вищих навчальних закладах”, – розповів нардеп.
Володимир Полохало назвав цілком очевидним вибір професій, які потрапили під державне “скорочення”. “Це спеціальності, які виникли в 1990-х роках. І це ті спеціальності, які людина може здобути за контрактом. А державне замовлення має бути на ті спеціальності й у тих вищих навчальних закладах, які є насамперед профільними. А в нас у 90-ті роки минулого сто­літ­тя вийшла підміна – ми почали навчати юристів, перукарів, бухгалтерів і не готували фахівців, які мали забезпечувати інноваційний розвиток нашої держави”, – резюмував народний депутат.
Ірина Гамрищак

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике