Одна по дорозі встигла завагітніти і вже вдома народила хлопчика. Інша - працювала в елітному магазині у Санкт-Петербурзі. Між тим, опинилися вони за кордоном окремо одна від однієї, кожна зі своєю кримінальною історією.
Пригода з Вікторією І. відбулася ще у 2003 році. Тоді вона працювала на скромній посаді торгового агента однієї з вінницьких фірм. Статки, прямо скажемо, невеликі, а їй, молодій та гарній, хотілося жити на широку ногу. Одного разу трапилася нагода отримати від підприємства-клієнта живі гроші за поставлений товар. Та замість того, аби здати їх в касу протягом доби, як це було записано в її посадовій інструкції, вона вирішила залишити 21 тисячу гривень собі “на пам’ять”. Зрозуміло, розпорядилася грошима на власний розсуд. Що-що, а представниці прекрасної половини людства завжди знають, як розумно розпорядитися грошовими знаками.
Як і слід було очікувати, факт привласнення чужих грошей сплив на поверхню, керівництво відразу здогадалося, чиїх це рук справа, і вже 31 жовтня 2003 року прокурор Вінниці порушив кримінальну справу за фактом розкрадання грошей в особливо великих розмірах. Вікторії не залишалося нічого іншого, як зникнути... У грудні втікачка була оголошена в розшук, суддя дав дозвіл на негайне затримання: земля горіла під її ногами.
Тільки у серпні 2007 року, коли правоохоронці вже й не мріяли віднайти спритницю, з Санкт-Петербурга надійшло повідомлення про те, що громадянка, яку давно розшукують в Україні, живе собі у Північній Пальмірі та спокійно працює головним адміністратором одного з найпрестижніших магазинів італійського одягу. Як годиться, прокуратура Вінниці надіслала до Генеральної прокуратури РФ клопотання про видачу зловмисниці. Росіяни не заперечували. Ось тоді й розпочалося довге повернення Вікторії І. у рідні пенати. Тривало воно 7 місяців - від одного виправного закладу до іншого. А вдома чекало обвинувачення у вчиненні злочину, передбачене статтею 191 Кримінального кодексу України. Вікторія довго не була вдома, скучила за рідними і вже під час першого допиту повністю визнала свою провину, щиро розкаялася і повернула підприємству всі привласнені гроші.
Наталя С. теж одного чудового дня спокусилася на чужі гроші. У 2006 році, коли, власне, й спало їй на думку трохи розбагатіти, вона працювала бухгалтером-касиром одного приватного підприємства. Так от, жінка внесла неправдиву інформацію в накладні про відпуск клієнтам цього ПП нафтопродуктів. Потім - справа техніки: за підробленими накладними вона емітувала (наносила індивідуальні штрих-коди) талони на пальне на загальну суму 259626 грн., за допомогою спільників ввела ці талони в обіг і успішно реалізувала. Не всі, щоправда, але теж на пристойну суму - більше, ніж на 216 тисяч гривень.
Далі історія розвивалася за схожим сценарієм: керівництво приватного підприємства здогадалося про грандіозну аферу і зажадало покарати зловмисницю. Що їй робити? Зникнути!
На початку 2007 року Наталю оголосили в розшук, а вже у серпні затримали на Курському вокзалі співробітники Московського ЛУВС МВС РФ. Наталі не так пощастило в житті, як її «колезі». Вона намагалася прилаштуватися у столиці, перебивалася випадковими заробітками, а потім «попалася» міліціонерові-земляку, який вирішив допомогти українським колегам і відразу заявив про розшукану втікачку куди слід.
Процес екстрадиції теж тривав 7 місяців. На початку лютого Наталю помістили до слідчого ізолятора Вінницької в’язниці №1. За час своєї довгої мандрівки додому вона завагітніла, тому розслідування завершили швидко, пред’явили обвинувачення за тією ж злощасною статтею 191 Кримінального кодексу України і відпустили на підписку про невиїзд.
Для Наталі все склалося, немов у голлівудських фільмах: вона щасливо народила хлопчика, суд, взявши цю обставину до уваги, звільнив її від відбування покарання з випробувальним терміном. Хоча все могло бути не так оптимістично, адже вищезгадана стаття передбачає позбавлення волі строком від 7 до 12 років.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
7 МІСЯЦІВ ПОВЕРТАЛИ ДОДОМУ З РОСІЇ ДВОХ ВІННИЧАНОК
"