Товариші, панове, господа!
На вибори іти пора.
О рідна ти моя Країно -
Блок Батьківщино, Наша Україно,
Регіонали, зелені, сині, жовті, голубі,
Соціальні і об*єднанні, і християни, комуністи і братки,
Пора вже камінці збирати!
Коли летіли в нас вони,
Обіцянки такі були: "Щастя буде! - На всій українській землі!"
Вклади віддадуть вони,
Тепло, гарно буде, хоч, від радості кричи.
Тут ректор пробігав десь навпростець,
А він кричав: " Хана, кінець, закінчилась вже кропива,
І без дипломів, вже ні стригти, а ні брити,
Косички заплітати та більше мила напускати,
Не зможемо - то геть біда...
До світового щабля в науці і культурі піднятися пора!"...
А ще у нас, така проблема:
"Що мова й прапор" - це святе для нас!
А газ і труби - дишло,
Як хто і де куди поверне - так і вийшло,
А тепло - холодно, то ми ж не Гондурас,
Буржуйка - і ми в Майамі...
І масло, сир, і м*ясо мамонтів все є, своє.
Чого ж тоді, ми зверху жовті вже як лист,
А знизу голубі, аж світимось наскрізь.
І теми більшої нема, вона так актуальна,
Що демократи аж тремтять,
За ті жовто-голубі стегна.
Готові все віддати, бо це така -
Найголовніша міжнародна тема .
- Як тільки виберете нас,
Народ свій так піднімемо,
До тої гондураської межі - не гірше ж ми!
А листя будете ви їсти чи коріння, не біда,
Бо буде модифікована їда,
І 45 чи 43, залишиться якась людина молода...
Себе, ми будемо пропонувати, висувати, всім казати -
Що депутатом, тільки ми і тільки я, доб*ємося "благополуччя",
Ну, що ми не магнати, олігархи чи прості?!
На вибори геть всі!
Вам треба добре знати, із кого і кого вам обирати!
А то, що патріоти ми - судимості зняті.
Роботу вам дамо, народжуваність піднімимо.
Не можете - ми допоможемо.
Ще трошки продамо, країну нагодуємо і обігріємо,
Вклади віддамо...
І НАТО пустимо, нехай країну нам оберігає,
А рейтинг нас з кінця вже підпирає...
О, Господи, народе мій!
Чи зовсім ти здурів, чи голови не маєш?
Що віриш ти, як матері дитя.
Скільки треба "лицемір*я" мати,
Щоб так усім брехати. Бо вони -
"Ну, що там той народ - то сіре бидло.
Йому замилиш всі мозки - вони і раді".
Мерщій на вибори усі, для щастя 1- процентної зграї,
А вже коли їх виберуть, тоді,
То сміх тай годі - позабували все вони.
Та до корита, як ті свині, позбігалися,
Щоб ухватити більше та жирніше.
Грішми кишені набивати і тільки -тільки керувати, -
"А, що? - вже вклади обіцяли ми віддати - та ну!
Народжуваність підняти - а ту!
Та ви наївні, чи прості...
Для цього треба все підготувати...
Порахувати, план написати і років через 10 реалізувати".
Народе, розкрий очі, прислухайся до серця,
Подумай схаменися.
Кому віддати голос хочеш?
Як тільки сонце засіяло, зраділи. усе піде,
Туди, до заповітної мети.
Та ці об*єднанні орли із тої давньої ще висоти,
Кидаються на пагони свободи, доброти,
Клюють, зривають злобу.
Та - де совість, в них була,
Коли вони і правили, і керували,
І "жиром" всі мозки позаливали та насміхалися:
"Народ, та їм по 5 чи 10 гривень дай, забудуть все".
Та ні! -тоді народ тихенько все про себе шепотів:
"Та скільки можна так гнітити, брехати. безбожно красти,
Обдирати, знущатися і добивати -
Нас було 50, а стало 45, чи 43,
Хто знає скільки і де ми?!"
І змилувалися Боги, повіяв свіжий вітерець.
Майдан. Народ вдихнув на повні груди.
Розправити би їх.Та чорна хмара поглинути все хоче знову...
І розірвати нас на захід і на схід...
Ми всі одні, єдине ціле :" УКРАЇНА!"
За щастя онуків і дітей проголосуємо,
За вільну і щасливу Україну!,
Без цих об*єднанних братків, регіональних і перефарбованих лисів.
Щоб в братстві жити з "матушкой Россией",
З великим СВІТОМ, на благо УКРАЇНІ.
Источник: Хай Вей Тобі є що сказати сівтові | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Агітатор /політична сатира/"