Коли хворіють груди

Серед усіх жіночих захворювань патологічні процеси молочної залози сягають 30%. Більш ніж половині жінок дітородного віку спеціалісти ставлять діагноз мастопатія. Що ж це за недуга і як її лікувати? Про це ми вирішили розпитати завідувача консультативної поліклініки Львівського державного онкологічного регіонального діагностично-лікувального центру Ігоря Курія.


Мастопатією називають усі різновиди дисгормональних захворювань молочної залози – пояснює Ігор Курій. Сама ж молочна залоза складається з тіла часточкової (наче дольки лимона) побудови – паренхіми, жирової і фіброзної тканин. При мастопатії в молочній залозі виникають зміни, зумовлені порушенням співвідношення епітеліального та сполучно-тканинного компонентів і різними регресивними патологіями тканин молочних залоз.
Учені вже давно встановили роль гормональних порушень у розвитку мастопатії. Молочні залози є органом-мішенню щонайменше для 15 гормонів. Упродовж життя жінки через менструальний цикл, вагітність, годування грудьми, вікові процеси постійно змінюються. І ці зміни є нічим іншим, як наслідком упливу гормонів гіпофізу, яйників, наднирників і щитоподібної залози.
Патологія молочних залоз виникає внаслідок взаємодії понад 80 чинників, як-от: генетичні, конституційні, соціально-економічні, психоемоційні, екологічні. Усі разом вони призводять до порушення гормонального балансу, що і спричинює недугу. На розвиток мастопатії також впливають екстрагенітальні захворювання, інфекції, інтоксикації, психічні травми. Її можуть спровокувати порушення роботи печінки та хронічні захворювання кишківника.
Різні форми – різне лікування
Спеціалісти розрізняють дві основні форми мастопатії – дифузну та вузлову, які, своєю чергою, також мають різновиди.
Дифузна мастопатія по­діляється на:
– дифузну мастопатію з переважанням залозистого компонента (аденоз) – це граничний стан між нормою і патологією. Група ризику – молоді жінки віком 22-25 років, які ще не народжували. Характеризується больовими відчуттями, набряками, ущільненнями у грудях;
– із переважанням фіброзного компонента (фіброаденоматоз). Група ризику – 21-35 ро­ків. Характеризується помірно вираженим больовим синдромом;
– із переважанням кістозного компонента. Група ризику – худорляві жінки віком до 25 років, які не живуть статевим життям або безплідні. Цей різновид патології може зникати під час вагітності й годування грудьми;
– змішану фіброзно-кістозну мастопатію. Група ризику – жінки, які народжували й годували грудьми, старші 30. Характеризується відчуттям болю, молозивними чи зеленкуватими виділеннями з сосків, ущі­ль­неннями, відчуттям розпирання у грудях.
Вузлова мастопатія – це більш небезпечне захворювання. На неї хворіють жінки віком 35-50 років. Як правило, недугу лікують хірургічними методами.
До доброякісних пухлин і пухлиноподібних процесів у молочних залозах належать: фіброаденоми – найпоширеніші доброякісні пухлини; внут­рішньопротокові папіломи – доброякісні пухлини протоків молочних залоз; кисти. Ця група захворювань най­більш небезпечна ризиком виникнення онкологічних злоякісних новоутворів.
Самообстеження – це важливо
Як відомо, хворобі значно легше запобігти, ніж потім лікувати її задавнені форми. Ігор Курій радить для цього навчитися самостійно обстежувати свої молочні залози. Близько 80-90% випадків захворювання на мастопатію жінки виявляють самі. Отже, обстеження грудей слід проводити раз на місяць через 7-10 днів після “місячних”. Після менопаузи це необхідно робити в будь-який, проте фіксований день.
Спочатку огляньте свою бі­лизну, чи немає на ній плям від якихось виділень. Потім треба оглянути соски й ареолу. У цій зоні не повинно бути ні висипання, ні втягнення, ні лущення. Піднявши руки за голову, погляньте на шкіру. Зверніть увагу на форму молочних залоз, наявність втягнутих і випуклих ділянок. Щоправда, асиметричність розміру та форми грудей не завжди є ознакою захворювання, радше конституційною особливістю жінки.
Наступний етап – прощупування молочних залоз у лежачому положенні. До слова, додаткове обстеження можна провести й у душі: мильні пальці легше виявляють ущільнення.
Проводячи самообстеження, жінка повинна пам’ятати, що робить це не для того, щоб виявити недугу, а для того, щоб переконатися, що вона здорова. Після кількох таких процедур можна навчитися відрізняти нормальну структуру своїх грудей від зміненої, а в разі необхідності звернутися до лікаря. Мабуть, читачок утішить той факт, що 90% випадків намацування “чогось” у грудях – це не рак.
Проте лише саме обстеження не гарантує вчасного виявлення пухлини молочної залози. Щороку молочні залози повинен оглядати гінеколог під час профогляду, після 40 років необхідною є щорічна мамографія, а також огляд мамолога.
Краще – профілактика
Запобігає розвитку мастопатії активне статеве життя, народження дитини й годування її материнським молоком якомога довше, принаймні до року. Корисною є дієта для нормалізації роботи печінки та кишківника. До раціону рекомендують додавати продукти, які містять рослинну клітковину (зелень, хліб грубого помелу), фрукти й овочі, багаті на вітаміни, каротин і калій, цитрусові, шипшину, родзинки, курагу. Не відмовляйте собі в рибі, морепродуктах, які міс­тять ненасичені жирні кислоти, фосфоліпіди і йод.
Фізична активність сприятиме нормалізації обміну речовин і адекватній реакції на стресові ситуації. І, як це не дивно, інколи біль у молочній залозі зменшується або зникає після заміни невдалого бюстгальтера, особливо якщо він “на кісточках”.
Зазвичай при лікуванні мастопатії застосовують два основні методи – негормональний і гормональний. Призначення гормональної терапії (надто молодим жінкам) – украй серйозний крок, тому до нього вдаються лише в разі важкої форми захворювання та у спеціалізованих установах. На загал лікування таких хворих є комплексним і тривалим. Основний принцип – вплив на першопричину хвороби. Тому гінеколог лікує патології репродуктивної системи, терапевт – хвороби печінки і травного тракту тощо. Найбільш небезпечним є нетрадиційне лікування, зокрема фітотерапевтами, гомеопатами, а також усілякими “замовляннями” та масажем молочних залоз, здебільшого спеціалістами без медичної освіти. Помірно виражену дифузну мастопатію в жінок репродуктивного віку розглядають як норму, якщо, звичайно, вона не створює пацієнтці дискомфорту.
Доведено, що:
– з віком, до 60 років, ризик захворювань молочних залоз збільшується;
– існує два вікових періоди, коли ризик виникнення патологій молочної залози найбільший – між 45 і 50 роками та після 50 років;
– патології молочної залози постійно “молодшають” – нині жінки віком до 40 років хворіють удвічі частіше, ніж 30 ро­ків тому;
– патологія молочної залози – урбаністичне захворювання. За статистикою, городянки хворіють частіше, ніж мешканки сіл;
– в Україні найвищий рівень захворюваності зафіксовано в Одеській, Харківській і Херсонській областях, а найнижчий – в Івано-Франківській і Рівненській областях.
Василь Худицький

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике