Гроші чи життя?

Колонка оглядача
Посміялися і досить. Хоча у найкумеднішу ситуацію 1 квітня втрапив смілянський водій, який в’їхав сп’яну на місток для стрибків у воду і... провалився. Помив автобуса, називається, – тепер платитиме за новий місток, послуги евакуатора, порушення Правил дорожнього руху у стані сп’яніння. Посміється він тепер на кутні.
Настали суворі будні, а подекуди й жахливі. Знову викид аміаку на "Азоті". Половина Черкас носи й кватирки затуляла, сплатить підприємство штраф від 102 (!) до 420 гривень. Тут же все хімією просякнуте – і земля, і повітря, і вода, і харчові продукти. Скільки матерів своїх діточок у лікарні ведуть з нудотою і високою температурою, а медики ставлять типово черкаський діагноз: "У дитини – ацетон". Невідомо від чого почервоніло дно Дніпра на пляжах. Тому японці, коли їдуть до нас, заздалегідь собі щеплення роблять і лічильник Гейгера прихоплюють. Це ми піднімем абрикоску чи грушку просто з землі, об джинси обітрем і хрум-хрум.
Курси валют, криза, зарплатня – це, звісно, важливо. Але найважливіше – це життя, подароване кожному Богом. Наша газета майже щономера повідомляє про убивства стареньких людей різними покидьками. А що вже телеканали – майже щодня про жахливі звірства і показують і розказують! Як можуть захистити себе немічні бабусі від п’яних чи наколотих молодиків? А скільки наших стареньких мам і батьків доживають на окраїнах занедбаних українських сіл? Пів-України! Ті мерзотники їх не лише грабують, убивають, але і мучать по-звірячому. Хоч до злодіїв у законі звертайся, і не до тих, хто в Парламенті, а до тих, що у зонах паряться чи на морях гріються після ходок. Мовляв, ви у зонах ґвалтівників по-особливому зустрічаєте, а чи не могли б таким же чином зустріти і мучителів беззахисних стареньких? А ми за цей закон зони натомість – телевізора у камеру.
Хоч би вже банки грабували, прости Господи, як це популярно в цивілізованій Америці. А ми під банками уміємо лише з безглуздими плакатами тупцювати.
Міська влада просить в обласної 1,2 мільйона гривень на контейнери для сміття. Тільки на моїй пам’яті у черкаське сміття вгепано десятки мільйонів. Складається враження, що комунальники і чиновники ті гроші на сміттєзвалища викидають. Ні, не в свої кишені (як ви могли таке подумати?), бо мер Сергій Одарич був колись засновником громадського об’єднання "Чисті руки". Тож руки людей з його команди, напевне, ніколи нічого не крали...
Губернатор Черкащини Олександр Черевко нещодавно у благословенному Каневі садив разом з учнями на Шевченківській алеї саджанці вишень, черешень, улюбленої ним калини, ялини. Тепер хоч міліціянтів приставляй біля кожного деревця, бо повисмикують наші хазяйновиті люди. Ще й приказуватимуть: "Крадене краще приживається".
А ще верхи звинувачуєм.
Найкрасивішим і найохайнішим містом у рамках конкурсу "Черкащина – край квітів і добра" став гоноровий Чигирин. Минулого разу була Кам’янка. Ех, Черкаси...

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике