Канадці і голландці хочуть монополії на... сміття з Черкащини

Одразу дві іноземні фірми запропонували уманчанам гроші в обмін на землю та звалище сміття.
Канадська фірма "БіоКанКонсалтинг" пропонує побудувати сміттєпереробний завод на міському звалищі відходів. Вона готова витратити на будівництво сорок мільйонів доларів. За проектом, завод складатиметься із трьох модулів, кожен з яких перероблятиме по сто тонн сміття за добу. Крім переробки відходів, завод буде виробляти електроенергію, бензин, біодизель та парафін. Голландці із фірми "NewBioTechnoloje" пропонують проект за 26 мільйонів євро. Два таких заводи вони вже побудували у Австрії, а в Україні планують збудувати чотири.
Доки міськрада разом із міським головою розглядають пропозиції, "Прес-Центр" знайшов двох уманчан, котрі давно переробляють сміття на біопаливо. Вони впевнені, що гроші можна заробляти для бюджету, а не годувати нашим сміттям іноземців. Автор піролізної установки Михайло Смірнов, про якого ми вже писали, переробляє сміття на газ, бензин і дизпаливо. Його колега, відомий на Уманщині тренер футбольної команди села Громи Іраклій Бердзенішвілі пішов далі – у цьому селі, яке так полюбилося спікеру Володимиру Литвину, він відновив споруду старого корівника і збудував у ній перший в області міні-завод, котрий виробляє із органічних відходів екологічно чисте паливо. Перевага цього палива у тому, що воно дешевше за вугілля, а гріє краще і не забруднює повітря викидами. Вважається, що таке паливо найкраще для сільських шкіл – воно добре гріє і не забруднює територію школи сажею.
– Ідея виникла, коли читав в Інтернеті про європейські способи утилізації сміття, – розповідає Іраклій. – Ось і вирішив збудувати такий завод у нас. У Полтаві робили першу експериментальну установку, яку я і придбав. Суть роботи така – усі відходи: гілки, цурпалки, картон, папір, солома чи тирса, подрібнюються. Потім у спеціальній установці прожарюються, спресовуються пресом у "дрова". Ці "дрова" екологічно чисті – горять без диму і залишають дуже мало попелу. За тепловіддачею вони наближаються до вугілля-антрациту, в якого вона у кілька разів вища ніж у звичайних дров. Таке паливо підходить для будь-якого котла на твердому паливі. Поки що тонна коштує в межах 800 гривень. Якщо обсяги виробництва виростуть, то ціна буде зменшуватись. Ми можемо виробляти до 20 тонн палива на добу, переробляючи до 40 тонн відходів. На жаль, у нас зірвався контракт із угорською фірмою, котра хотіла закуповувати це паливо. Ми зараз шукаємо збуту у нас в районі.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике