Поліноз, або життя в масці

Молода сім’я часто їздила автомобілем на відпочинок у Крим. Проте щоразу, тільки-но подружжя опинялося на півострові, в чоловіка починало боліти горло, а очі постійно сльозилися. І марно він зачиняв усі вікна в авто. Та варто було приїхати до моря, як усі симптоми застуди (на його думку) ніби рукою знімало. Так тривало багато років. І лише випадково чоловік дізнався, що це була не застуда. Він хворіє на поліноз.
Докладніше про це малозна­йоме захворювання ми попросили розповісти головного позаштатного спеціаліста міського управління здоров’я, керівника міського алергологічного центру, завідувача алергологічного відділення 1-ї міської клінічної лікарні Марію Мазур.
– Маріє Василівно, що ж це за хвороба – поліноз?
– Поліноз – це алергія на пилок місцевих рослин, одне з найпоширеніших алергічних захворювань. На нього хворіють уже близько 20 відсотків населення Землі. Причина недуги – дріб­ний пилок вітрозапилювальних рослин, яких майже 50 видів. Недаремно давніша назва цієї хвороби – сінна лихоманка, пов’язана з цвітінням трав і заготівлею сіна. Вона виникає в людей до 50 років, а після цього віку майже не трапляється.
Зазвичай поліноз з’являється в осіб зі схильністю до алергії у відповідь на повторне вдихання пилкового алергену. Він характеризується суворою сезонністю проявів клінічних симптомів та ураженням багатьох систем організму. Головні прояви: нежить, чхання, порушення носового дихання, свербіж носа, піднебіння, очей, сльозотеча. Можливі навіть напади бронхіальної астми. А загальні симптоми – депресія, дратівливість, утомлюваність, від­сутність апетиту, схуднення, можливе ураження інших органів. Прояви мають сувору сезонність.
– Як запобігти полінозу і як вилікувати від нього?
– Передусім варто обмежити перебування на вулиці в суху погоду та в ранкові години, коли в повітрі висока концентрація пилку. Хворим також варто користуватися очищувачами повітря, які вловлюють пилок рослин у приміщенні, не відкривати вікон, особливо зранку до вечора. Таким недужим доводиться уникати перебування на природі, не виїж­джати в інші кліматичні зони в період цвітіння рослин, які викликають алергію. Звичайно, вони повинні дотримуватися дієти, яку рекомендує лікар-алерголог.
Щодо лікування, то високоефективним методом є специфічна імунотерапія, яка дозволяє досягти хороших результатів. Її можна вважати профілактичним методом лікування. Хворим дуже важливо уникати контакту з пилком, до якого мають чутливість. Якщо немає змоги виїжджати в інший регіон на період цвітіння алергічних рослин, бажано менше бувати в місцях, де багато цих трав. У ясну сонячну погоду, особливо вранці, коли маса пилку піднімається в повітря, краще виходити на вулицю в захисних окулярах, щоб на слизисту оболонку очей потрапляло менше подразника. А ніс варто прикривати вологою хустинкою. У полі, на дачі потрібно працювати в захисній масці, зшитій із кількох шарів марлі. На період цвітіння алергічних рослин необхідно якомога частіше робити вологе прибирання помешкання, особ­ливо після його провітрювання. Вікна і фрамуги варто прикрити від пилку захисною сіткою.
– Чому виникає така алергія?
– Важливу роль відіграє спадковість людини. Само по собі алергічне захворювання не успадковується. Від батьків дітям передається лише схиль­ність, певний підвищений ризик захворіти на алергію. Це може статися або ні. Тому з появою перших ознак полінозу необхід­но відразу звернутися до лікаря-алерголога та перебувати на обліку в алергологічному від­діленні доти, поки лікарі не скасують цю необхідність.
Кожна третя людина на Землі страждає певною формою алергії. Найвразливішими є міські мешканці. Водночас вважають, що сільське населення, які контактують із пилком із раннього дитинства, має стій­кий імунітет до нього. Серед хворих переважають працівники розумової праці, службовці. Вони становлять близько 85% усіх людей, які хворіють на цю недугу.
Алергологи встановили, що найчастіше алергічні реакції викликають домашній пил, лупа тварин і людей, пил, який роками зберігається на книгах, побутові та виробничі хімічні препарати, ліки (за неправильного застосування). Знати про алергічні властивості пилку різних рослин потрібно, щоб вчасно знайти конкретного “винуватця” виникнення алергії й надалі уникати контакту з ним.
Сприяє поширенню алергії і забрудненість міського повітря хімічними алергенами, вихлопами автомобілів. Вони виснажують захисні властивості організму людини, полегшують доступ алергенів в організм, де вони спричинюють утворення алергічних антитіл.
– Які чинники сприяють розвитку алергії?
– Уже зазначена спадкова схильність, вплив довкілля, поведінка матері під час вагітності, особливості харчування в дитинстві. Також впливають супутні захворювання та загальний рівень здоров’я.
– Яким є процес лікування?
– Після того, як визначать алерген, який спричинив захворювання, починається процес лікування. Суть лікування від алергічних захворювань образно можна охарактеризувати так – клин клином. Медичною мовою це називається “алерговакцинація”. Тобто лікування тим самим алергеном, який спричинив алергію. Після низки щеплень надзвичайно слабким розчином алергену, його концентрацію поступово збіль­шу­ють. А коли організм звикає – перестає на нього реагувати. Якщо лікувати ретельно й послідовно, то людина може позбутися алергії на дуже тривалий час. Інша річ, що сам процес лікування, як правило, становить три-чотири роки. Єдина вимога – лікування необхідно здійснювати під суворим контролем лікаря-алерголога.
– Наведіть орієнтований календар максимального виділення пилку деякими рослинами?
– Навесні – тополя, дуб, береза, горіх, ліщина, соняшник, клен, вільха тощо. У весняно-літній час – пирій, жито, кукурудза, тонконіг, костриця, грястиця, стоколос. Улітку й восени алергію найчастіше викликають амброзія, полин, лобода тощо.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике