Вони претендують на посаду міського голови

42-річний підприємець. Член партії УРП-Собор. Відомим став завдяки своєму прагненню стати міським головою.

Колишня вчителька. Зробила вдалу кар’єру в освіті, пройшовши шлях до завідувача міського відділу освіти. Нині — заступник міського голови. Завдяки великій працездатності й вмінню не робити відвертих дурниць завжди була серед перших кандидатів на підвищення. Єдина жінка серед впливових місцевих політиків. У виборах міського голови бере участь вперше.

Відомий у Рівному адвокат. Саме як юрист став відомим практично кожному, хто мав в останні десятиліття справи з місцевою юриспруденцією. Мотиви висунення на посаду міського голови має приблизно ті ж самі, що й більшість інших кандидатів — якщо і не оберуть, то краще знатимуть.

Кілька років тому працював уповноваженим Держкомпідприємництва у Рівному та Рівненській області. Приймав скарги від підприємців. На виборах до Верховної Ради керував обласною організацією політичного проекту «Еко+25», який виник перед виборами і зник одразу після них. Нині очолює Рівненську обласну профспілку «Право».

Свого часу очолював тендерний комітет, який визначав, кому з перевізників який пасажирський маршрут віддати. Нині — власник кафе «Старий замок». На міського голову висунутий Партією зелених.

На кожних виборах має бути кандидат-журналіст. На цих виборах цю роль виконує Юрій Дюг. Як журналіста його практично ніхто поки що не знає. Тепер будуть знати.

Колишній лікар одним із перших у Рівному почав займатися фармацевтичним та іншим навколомедичним бізнесом. Завжди розумів важливість для бізнесу громадської діяльності, тому останні п’ятнадцять років завжди перебуває на виду, бере участь у величезній кількості заходів. Останнім часом очолює Російський культурний центр у Рівному. Шансів на обрання міським головою у Рівному має приблизно стільки ж, скільки керівник українського культурного центру де-небудь у Воркуті.

Колишній головбух «Азоту» вперше був обраний до міськради Рівного у 1990 році. Під час суперечливої приватизації головного хімічного підприємства регіону певний час очолював «Рівнеазот». Відтоді вважається багатою людиною. Після останньої зміни власника «Азоту» змушений був піти з посади. З того часу ніде офіційно не працював. На вибори міського голови пішов за підтримки нинішнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Браку коштів на проведення власної виборчої кампанії, судячи з усього, не відчуває.

Ректор місцевої філії Міжнародної академії управління персоналом. Став відомим у Рівному в середині 90-х років, коли займався справами скандальної трастової компанії «Український будинок селенгу», яка зібрала тоді з вкладників понад дев’ять мільярдів карбованців. Гроші, звісно, зникли, а кримінальна справа була згодом закрита.

Колишній заступник керівника Державної податкової адміністрації Рівненської області свою посаду залишав із скандалом. Подробиці скандалу вже забулися. А Ігоря Леха доведеться ненадовго згадати.

Депутат міської ради від Блоку Юлії Тимошенко. Голова комісії із земельних ресурсів. До останнього часу очолював ТОВ «Ріф», якому належить торговельна марка «Олас». Перед виборами звільнився з посади директора. Небайдужий до жіночої краси — є меценатом місцевого конкурсу «Перлина Рівного».

Бухгалтер-ревізор нічим, окрім висування своєї кандидатури на виборах, поки що не відомий.

Очолює Рівненський обласний притулок для неповнолітніх. До цього працював у дитячій кімнаті міліції. У депутатах досі не був. Але регулярно з’являється на сесіях міської та обласної ради, щоб попросити додаткових грошей на притулок. Цим поки що і відомий.

Став керівником одного з перших у Рівному кооперативів наприкінці 80-х років минулого століття. Вперше і востаннє був обраний депутатом міськради Рівного у 1990 році. З того часу бере участь у всіх місцевих виборах. І щоразу здобуває результат у межах статистичної похибки. Відомий участю у земельних скандалах. Неперевершений майстер давати обіцянки. Останні роки більше перебуває у США, ніж в Україні. Яким саме займається бізнесом — встановити важко.

Один із перших у Рівному успішних ріелторів. Став відомим у місті й заробив грошей завдяки агентству нерухомості «Кадет СВС». Обирався до міської ради Рівного. Є членом Партії захисників Вітчизни Юрія Кармазіна. Нині — перший заступник голови Рівненської райдержадміністрації.

Своїй кар’єрі завдячує членству в Комуністичній партії України. Саме як комуніст він потрапив свого часу на посаду начальника Рівненського міського управління капітального будівництва якраз у той період, коли ніякого капітального будівництва у місті практично не стало. Займався і займається не стільки власне будівництвом, скільки допомогою тим, хто хоче щось будувати у Рівному. Без Полоцького у Рівному ніхто нічого капітального не збудує. На вибори міського голови висунутий своєю партією — КПУ.

Тривалий час працював генеральним директором ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря». Після зміни власників підприємства змушений був звільнитися. Згодом займався патентуванням власних винаходів, які розробляв під час роботи на заводі. Яких саме винаходів — невідомо. Був обраний депутатом обласної ради від Блоку Юлії Тимошенко.

Багаторічний керівник комунального господарства Рівного. Безперечно, впорався б з обов’язками міського голови, якби його на цю посаду обрали. Але місто — це не лише житлово-комунальні підприємства. Тому бути обраним головою Юрій Собчук міг би у тому разі, якби його підтримали керівники інших галузей міського господарства. А так на виборах він має можливість хіба що дізнатися про свою справжню популярність серед рівнян.

Несподівано потрапивши свого часу з місця керівника «Облагротехсервісу» на посаду голови обласної держадміністрації, був одним із найстабільніших обласних керівників. Початок своєї роботи на чолі області відзначив забезпеченням цілодобового водопостачання Рівного. Однак не зумів заробити на цьому політичний капітал. Пішов з посади добровільно після обрання Президентом Віктора Ющенка. Його реальний рейтинг невідомий, оскільки у жодних виборах досі особисто участі не брав.

Рівненський обласний військовий комісар. Досі був відомий в основному місцевим призовникам та їхнім батькам. На виборах, напевно, розраховує на їхню вдячність.

Колишній керівник нічного клубу «777». Нині власник ресторану «Гламур», розташованого в тому ж приміщенні. Відкрив благодійний фонд. У виборах бере участь уперше.

Успішний директор «Рівнеоблводоканалу». Брав участь у минулих виборах міського голови, де був головним суперником Віктора Чайки. Має незаперечні здібності керівника, які довів роботою на своїй нинішній посаді. Вважається одним із реальних кандидатів на обрання міським головою.

Подібно до ще кількох кандидатів потрапив у політику в 1990 році, коли був обраний депутатом міської ради. Після чого бере участь у всіх можливих виборах із заздалегідь прогнозованим результатом. Свого часу називав себе керівником організації, яка бореться за повернення громадянам втрачених вкладів в Ощадбанку СРСР. Боровся з таким же успіхом, як і на виборах.

Колишній народний депутат. Колишній голова обласної держадміністрації. Двічі брав участь у виборах міського голови Рівного. Двічі не був обраний. Нині очолює обласну організацію УНП і одне з місцевих «козацтв». Серед здобутків — встановлення та знесення пам’ятників, збір пожертв і вибивання з бюджету коштів на будівництво храмів УПЦ Київського патріархату.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике