Усім боргам на зло…

Цієї неділі рівненські авіатори відзначали 65-річчя аеропорту, незважаючи на занепад і борги...
Свою історію Рівненський аеропорт розпочав із березня 1944 року, коли на аеродромі в Рівному уперше приземлилася ланка літаків По-2, очолювана Борисом Бугаєвим. Аеровокзал та усі служби розміщувалися тоді у тимчасових примітивних будівлях. Лише за воєнний 1945 рік Рівненський аеропорт перевіз близько 200 пасажирів, кілька тонн пошти, здійснював періодичні санітарні польоти.
По-2, літаки з відкритими кабінами, на той час були чи не єдиним засобом зв’язку між обласним центром та віддаленими районами. Навантаження на пілотів було велике — до 15 годин на день, прогноз погоди одержували аж зі Львова, тож при вильотах у райони доводилося покладатися лише на власний досвід. Вилітаючи на санітарні завдання, посадки здійснювали на майданчики, які пілоти вибирали самостійно з повітря. На По-2 здійснювали пасажирські рейси і до Києва. Зараз такий переліт вважався б екстремальною розвагою: три з половиною години польоту у відкритій кабіні у дощ, вітер, холод, з перепадами висоти. Після таких перельотів навіть бувалим пілотам було важко виходити з кабіни, а пасажири без сторонньої допомоги вийти не могли…
Пізніше з’явився ще один напрям роботи — авіахімічний, спрямований на боротьбу зі шкідниками цукрових буряків у Київській та Вінницькій областях.
На зміну По-2 прийшли літаки Ан-2, Як-12, Супераеро-145, а потім — Л-410. У 1970 році з Рівненського аеропорту було відправлено 125 тисяч пасажирів, 1200 тонн пошти та вантажів. У 1977 році Рівненському аеропорту присвоєно звання зразкового підприємства Рівного. На його території збудували басейн та зимовий сад, заклали розарій і висадили шіть тисяч троянд.
— Я працюю в аеропорту з 1984 року, — пригадує в.о. директора Рівненського аеропорту Володимир Шепель. — Починав з того, що зустрічав і проводжав літаки, потім перейшов у комерційний відділ. На той час аеропорт був процвітаючим підприємством і в ньому працювало близько 500 людей. Нині — близько сотні.
За часи незалежності великих капіталовкладень у підприємство ніхто не робив, воно працює на ще радянській технічній базі. Про розарії й зимові сади уже давно не йдеться...
І все ж, незважаючи на усю непривабливість нинішнього становища аеропорту, Володимир Шепель вітає усіх нинішніх і колишніх працівників аеропорту, які мешкають у Рівному, із 65-ю річницею підприємства і висловлює сподівання, що часи його нового розквіту ще попереду.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике