НАТО знову в центрі уваги

Перед та під час чергового з’їзду у Брюсселі, НАТО знову стає новиною номер один на Україні. Однією з подій, на якій намагалися проаналізувати україно-натівське майбутнє, став круглий стіл «Україна в пошуку консенсусу: членство в НАТО чи позаблоковість», який був організований Фондом «Демократичні ініціативи» минолого тижня.
Основними темами круглого столу, як і буває на таких подіях, стали сама доцільність вступу до НАТО, її законодавче закріплення і рівень підтримки процесу вступу в населенні. Як відмітив директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів, питання Альянсу має активно обговорюватись в суспільстві, бо саме такі розмови – перший крок до розвитку механізмів та інститутів, які б відповідали за відносини з НАТО. Цінність такого процесу в тому, що він нівелює вплив особистісних переконань щодо Північно-Атлантичного блоку головних політичних гравців, а відповідно і маніпулювання на цій темі під час чергових виборів стає виключно патетичним.
А чи є альтернатива НАТО?
На круглому столі розглянули питання, яке вже не перший рік не дає спокійно спати всім небайдужим: А чи є альтернатива НАТО? Як наголосив політолог Олексій Гарань, позаблокова Україна стане подразником, який буде муляти «великим» державам і підштовхувати їх до самоствердження, відповідно українська територія перетвориться на майданчик цих змагань.
Часто постулюється тема про створення так званої Європейської системи безпеки з Росією і без США, проте, як зазначають експерти, на даному етапі така організація буде проводити свою діяльність виключно під контролем Москви, бо Європа у військовому плані зараз досить слабка, що було доведено під час югославських подій.
Відомий апологет вступу до НАТО, Борис Тарасюк, відмітив, що будь-які спекуляції на тему неможливості законодавчого закріплення статусу члена НАТО за Україною є виключно політичним пафосом і патетикою, 19 червня 2003 року у Верховній Раді 319 голосами «за» був прийнятий закон «Про основи національної безпеки», який передбачає процес набуття членства в Альянсі.
Пан Тарасюк порадив не сподіватися на абсолютний консенсус в суспільстві щодо цієї теми, його немає і не буде, відповідно припиняти процеси реалізації поставленої програми немає сенсу. «Вступ до НАТО – це виклик сучасного глобалізованого суспільства» – підсумував голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції.
Позаблоковість?...Чому так дорого!?
Одним з основних аргументів противників вступу до Альянсу є нейтральний вектор розвитку держави про який згадується в Конституції. Проте, як відзначає старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України Ірина Бекешкіна, цілком доцільно поставити питання: чи можливий нейтральний статус для України взагалі? Як доказ на користь нейтрального статусу зазвичай наводять приклади таких процвітаючих нейтральних держав як Швеція і Швейцарія. Проте слід наголосити, що у цих країн є одна річ, якої в Україні дуже мало – це гроші, натомість у нашої неньки є така річ, якої у цих держав немає взагалі – це реальні зовнішні загрози.
Борис Тарасюк, на правах головного депутата з інтеграційних питань, нагадав, що нейтральний або як його ще називають позаблоковий статус, коштує для бюджету приблизно в чотири рази більше, аніж його протилежність. Крім того, як можна говорити про нейтралітет, коли в Криму знаходиться військовий флот іншої держави.
Підсумовуючи експертні думки, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, нагадав, що зі сторони України ведеться постійний процес підготовки до набуття членства. Реалізовується ряд цільових програм, які спрямовані на приведення українського війська та законодавства до натівських стандартів. Крім того, в минулому році з’явився реальний інструмент для вступу до Альянсу – це програма Україна-НАТО, як відзначає експерт вона продуктивніша та інтенсивніша навіть за ПДЧ.

Источник: Хай Вей Тобі є що сказати сівтові | Прочитать на источнике