Ми продовжуємо тему бюрократизації освіти, яку підняла на останній сесії обласної ради депутат Жанна Дмитренко.
Мова йде про те, що в школу, починаючи із галузевого міністерства і закінчуючи районними та міськими відділами освіти, приходить майже 229 одиниць вхідної документації, з нею треба ознайомитись і опрацювати. А коли ж дітьми займатись?
Учителі-практики просто в «захопленні» від таких «допоміжних» настанов.
- Я працюю в школі 20 років і не пам’ятаю, щоб раніше школу завалювали такою кількістю непотрібних паперів: рейтингів, досьє, соціальних паспортів, графіків і т.д., - каже класовод ЗОШ № 27 м. Вінниці Лариса Рева. - Візьмімо один із таких «веселих» моментів як самоосвіта. Потрібно вибрати тему, підібрати літературу й протягом п’яти років занотовувати власні здобутки. Це ледь не дисертація. Для того, щоб відписувати і виконувати все в повному об’ємі, треба закрити школу, відпустити додому дітей, щоб не заважали писати.
- Непомірно велика кількість паперів, просто вал, - каже директор Вінницької школи–ліцею №7 Олександр Сухомовський. - Передусім дуже багато потрібно розробляти планів-заходів, особливо з виховної роботи. Тому на вчителів-вихователів чи не найбільше навантаження. У декотрих випадках, чого там гріха таїти, доводиться займатись простими відписками. Інакше, якщо виконувати все, що вимагається, не вистачить усіх навчальних, навіть календарних 365 днів у році. Тому нереально виконувати все, що Міністерство освіти вважає за потрібне.
- Дуже багато виховних заходів необхідно проводити. Просто-напросто забувають, що основне завдання школи - вчити дітей, - продовжує думку вчитель математики ФМГ м. Вінниці №17 Іван Котик. - Я взагалі дивуюсь, як під такою лавиною паперів і заходів можуть працювати класні керівники, завучі. Хоча, напевне, в першу чергу, залежить від школи, яка має вирішити, чи вся ця документація і заходи варті того, щоб їх виконувати. Бо якщо школи будуть виконувати всю ту рутинну бюрократичну роботу, що від них вимагається, то не вистачить доби.
Очевидно, практики й теоретики (у міністерстві, управліннях) розійшлися настільки далеко у питаннях того, якою має бути сучасна школа, що давно уже пора шукати спільні точки дотику. Інакше постраждає не що інше, а навчальний процес або, простіше кажучи - діти.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
НА ШКОЛУ ТИСНЕ БЮРОКРАТИЧНИЙ "НЕПОТРІБ"
"