70 років Карпатської України

70 років Карпатської України.
14-15 березня цього року в Хусті відбулися багатолюдні святкування 70х роковин проголошення Карпатської України. Після першої світової війни українці Закарпаття отримали певну автономію в складі Чехо-Словаччини. Напередодні другої світової під тиском українців Чехо-Словаччина перетворилася в федерацію чехів, словаків і українців. Українці отримали автономію на території з назвою Підкарпатська Русь. Після анексії нацистами Чехо-Словаччини Ужгород і Мукачеве відійшли до хортистської Угорщини і уряд автономії перебрався в Хуст де 15 березня і було проголошено утворення Карпатської України, а Авґустин Волошин обраний президентом. Але нацисти вже дали згоду угорцям на розгром Карпатської України і уряд вимушений був податися в еміґрацію.
Святкування відбулося за участю Президента Віктора Ющенка. Автору вдалося зафіксувати на відео прибуття Президента (з нечувано-малим запізненням всього 15хв.) в СШ№1, де відбулася зустріч з «активом». Президент власноруч керував сріблястою «тойотою» (мабуть вже не довіряє «тайнякам»). Друга, така ж срібляста, з такими ж номерами «пудрила мозги» дружнім ФСБ, ЦРУ і Мосаду. Школу побудували до війни чехи, які багато чого до 1939р. тут набудували, на відміну від мадярів. Вразив розмір актового залу школи – невеликий спортзал. Після годинного спілкування з «активом» Президент вийшов до народу (після Балоги, звичайно), але ненадовго. Потиснути руки, які ніколи… автору не вдалося, «тайняки» ставали на ноги і погрожували кудись забрати. Але один наш колєга все таки потрапив в обійми Президента: кого він нагадав Ющенку невідомо, та цілий день після цього руки не мив.
Продовжились урочистості на Красному полі, неподалік від Хуста, де відбулася завершальна битва січовиків під командуванням Романа Шухевича з переважаючими силами хортистів. Битва, як відомо, закінчилася поразкою українських сил. Порушуючи, під прикриттям нацистів, всі міжнародні домовленості мадяри повелися надзвичайно жорстоко з військовополоненими. Такого по відношенню до полонених німців не дозволяли собі і совєти, хоча мали на те більше причин. Людей на Красному полі зібралося дійсно багато, причому масу автобусів з номерами від Донецька до Львова просто не пропустили до місця подій. Тут, на Красному полі, в 1939р. розійшлися шляхи двох визначних діячів ОУН: Кандиби-Ольжича і Шухевича. Один повязав свою діяльність з А.Мельником, а другий з С.Бандерою. Роман Шухевич повернувся на Батьківщину вже на чолі Легіону («Нахтіґаль») в червні 1941р. Через сімдесять років потомки знову об’єднали Ольжича і Шухевича, відкривши їм меморіальні дошки в центрі Хуста.
Необхідно відзначити надзвичайно хорошу організацію святкувань і особистий вклад в це міського голови Михайла Джанди. Чого не скажеш про участь райдержадміністрації, певно орієнтацію поміняли. Розмістили нас в колишній тюрмі, побудованій тими ж чехами в 1924р. за американським зразком. Тепер тут школа-інтернат, але сліди зміни призначення можна побачити.
На завершення маленький штрих, котрий весь час супроводжував мене в Хусті. А.Волошина арештував СМЕРШ в Празі в 1945р. Звинуватили в … спробі відірвати Закарпаття від Рад. України?! Хоча це був перший спротив нацистам і виступали вони за возз’єднання з Україною. Є інформація, що його розстріляли в Москві. Про офіційну співпрацю хортистів з нацистами ніхто так багато не говорить, натомість патякають про співпрацю Бандери, хоча він провів три роки в німецькому концтаборі. Свого часу багато галасу наробив процес Івана Дем’янюка в Ізраїлі. Звинувачували його в співпраці з нацистами і знищенні жидів (бо євреї сиділи в глибині СРСР в евакуації) в концтаборі Треблінка. Суд Ізраїлю виправдав Дем’янюка! Але ненадовго! Тепер поміняли концтабір і звинувачення висуває вже Німеччина, де керує бойова подруга Путіна Меркель. Комусь постійно дуже вже хочеться власні гріхи приписувати українцям.  

Источник: Хай Вей Тобі є що сказати сівтові | Прочитать на источнике