Як до сего дійшли…
Ситуацію із позачерговими виборами до Тернопільської обласної ради інакше як “цирк” назвати не можна. Можливо тому, що з “цирку” вона і почалася (ВРУ вже давно так називають), та й діяльність “а-ля розпущеної” облради теж інакше не назвеш. Проте, те, що сьогодні відбувається на Тернопільщині не може не шокувати (смішити, злити, дивувати і т. д., залежить від характеру людини).
З чого почалася чудасія писали чи не у всіх всеукраїнських виданнях, тим самим нагадавши Україні про маленьку, зелену Тернопільщину. Але, думаю, можна коротко нагадати. Судити буду на основі свого суб’єктивного погляду – по іншому не вийде.
Отже, новоутворена обласна рада (та, що вже не діє), в якій більшість мали БЮТ і НУ-НС одразу відзначилася ворожнечею між цими партіями, а, точніше, між самими її представниками. Як наслідок – бездіяльність, неспроможність у прийнятті рішень. “Апогеєм” став перехід кількох “помаранчевих” у ряди “сердечних”. У НУ на їхні місця одразу запропонували інші кандидатури, а зрадників вимагали позбавити депутатства (Закон про імперативний мандат). Та не так сталося як гадалося – нових депутатів ніяк не хотіли допускати до роботи. Почалася затята боротьба за місця – це і бійки на сесіях, чорний піар у пресі, суди та інші законні і не законні дії. Здавалося б, це триватиме вічно, але ВРУ оголошує вибори…
Передвиборча кампанія…
Починається передвиборча кампанія – у когось раніше, у когось пізніше. Як се не дивно, на таке рішення ВРУ тернопільські бютівці реагують спокійно, більшість інших партій вважають рішення нардепів вершиною справедливості.
Тут варто розповісти і про передвиборчу кампанію, яка, практично, пройшла під прапорами одної партії – “Свободи”. Спланована, продумана і добряче профінансована агітація далася взнаки – рейтинг різко зріс (не буду писати цифри, оскільки у свій час сама була інтерв’юером і знаю, як заповняються анкети і як формуються політичні рейтинги). Чи не кожен стовп, паркан, магазин чи інший підходящий для цього об’єкт на території області містив на собі їхню агітку, кожна тернопільська сім’я про запас у туалеті тримала пару випусків їхньої газети, щоранку в найбільш “тусовочних точках” Тернопілля розкладалися їхні палатки. Усе робилося протягом кількох тижнів, ретельно і послідовно. Не забували і про мітинги (про кошти писати також не буду, звідки бралися не знаю, а пліток писати не хчу, але внесків однопартійців явно на таке б не вистачило). Багато мешканців, які ще недавно “плюючись” захищали “жінку із косою”, тепер стали затятими націоналістами.
Інші партії діяли менш активно, але все ж діяли – ПОРА, Єдиний центр, УНП, навіть соціалісти:). У кожного своя стратегія, і свій бюджет. Найменшу активність проявляли бютівці – навіть газетки їхньої не було видно. Незважаючи на те, що за всіма даними соцопитувань їхні рейтинги різко падали, вони тихенько сиділи у своїх кабінетах. Усі чекали, що має щось трапитися.
Відмінили, не відмінили…
Відміна ВРУ своєї постанови про проведення позачергових виборів не здивувала нікого – що БЮТ буде битися в передсмертній агонії чекали усі. ТВК одразу припинила будь-яку підготовку до виборів, незважаючи на те, що постанова ще не була оприлюднена.
Сьогодні бачимо, що агонія затягнулася. Із таким рішенням законодавчого органу не погодилися три партії, які вирішили добиватися “справедливості” через суд (Свобода, ПОРА, ЄЦ). В обідню пору, 11 березня, Тернопільський адмінсуд визнав не чинним рішення Тервиборчкому про припинення виборчого процесу. Ця інформація одразу пропіарилася у всіх новинах. Тут вставлю свої судження, можливо хибні – я не юрист. Але суд визнав недійсним лише рішення ТВК не готуватися до виборів, себто він зобов’язав членів ТВК працювати, та виборів ніхто не відновлював – суд не має впливу на постанови ВРУ. Проте, про такий нюанс практично не говорили – піар є піар. Поширюючи новину, що вибори таки відбудуться, політичні партії думали лише про те, як би то перетягнути на себе більшу частину “ковдри-перемоги”, себто свого внеску у перемогу на суді.
Раділи, проте, не довго – наступного дня бютівці подали апеляційний позов до Львівського адмінсуду, а за деякий час з’явилася інформація, що окружний адмінсуд Києва своєю постановою заборонив Казначейству здійснювати фінансування позачергових виборів до Тернопільської облради, а ТВК робити будь-яку підготовку (співчуваю членам ТВК, які вийшли заручними політичних ігор).
Здавалося б усе, виборчий процес закінчено. Але ж ні, ми тернополяни люди вперті і затяті, а головне хочемо справедливості). Якщо я не помиляюся, то за один день – п’ятницю тринадцяте (число відповідне), декілька разів відміняли і відновлювали вибори – залежало від того, у котрій годині подивитися новини. У всій цій катавасії зараз не можу знайти порядку, але спробуємо розібратися. “Стурбований” ситуацією на Тернопільщині (заодно ще одна можливість насолити Прем’єру) Віктор Ющенко приїхав у гості (до речі, дав бідним студентам підзаробити – їх із помаранчевими прапорцями виставили вздовж кількох головних вулиць). У цей же день, він направив відповідне подання у Конституційний суд. “Вибори мають відбутися” – сказав глава держави. Але “сердечні” не здаються, вони звертаються до прокуратури. Та, в свою чергу, вимагає від обласної Територіальної виборчої комісії врахувати ухвалу Київського адміністративного суду про заборону здійснювати будь-які дії для проведення 15 березня виборів в облраду (ТВК, все таки, продовжила підготовку).
Можливо, я щось і пропустила, можливо, ще хтось назначав, переносив чи відміняв вибори. Думаю, якби з’явилася інформація, що сільський голова села, наприклад, Потутори, прийняв рішення, що вибори не дійсні – це вже нікого б не здивувало.
П’ятниця тринадцяте
Але, якщо ви думаєте, що п’ятниця 13 на цьому закінчилася, то помиляєтеся. Ввечері, коли декілька десятків авто намагалися виїхати із території “Збруча” (місцевої друкарні), щоб розвести бюлетені по районних центрах, виїзд заблокували представники БЮТ – як депутати, так і рядові члени. На допомогу ТВК прийшли інші партії (ті, що за вибори), а згодом і представники правоохоронних органів. Усю катавасію можна було спостерігати у прямому ефірі на всеукраїнських телеканалах – чи не кожен представник партії хотів засвітися перед українцями, висловивши свою позицію (у спішці забули про те, що вони говорять, тому й були схожі на клоунів). В свою чергу народ “відривався”, про культуру забули усі, матюки лунали з усіх сторін, де не де виникали сутички (а хто б із нас не хотів вдарити депутата, нехай і облради?:). Як повідомляють одні із організаторів протистояння (ПОРА), замиливши очі бютівцям, бюлетені вдалося вивезти із оточення.
А що тепер?
Щодо ТВК. Вони вирішили, що працювати все таки потрібно. Не знаю як за такий короткий час можна провести повноцінну підготовку до виборів, але до виборів “готуються”. Членам ДВК дали команду працювати – писати і розносити запрошення (більшість тернополян їх так і не отримала, або ж отримає за день до виборів), сидіти на дільницях. У суботу, бюлетені завезли практично на усі дільниці, а дільниці охороняє міліція. Але, якщо запитати у тих ДВК, чи ТВК, чи будуть вибори, відповіді ви не отримаєте. Як на мене, це запитання уже можна ставити в ряд таких, як “Що було першим – курка, чи яйце?”…
Тернополяни відзначилися, нажаль не своїми успіхами, а, скоріше, як “лялька-маріонетка”, якою на свій манер маніпулюють різні політичні партії. Можливо, ми надто довірливі – спочатку робимо із когось ідола, не розібравшись що й до чого, а розчарувавшись, не протестуємо (б’ємо, воюємо), а шукаємо на його місце іншого (це не стосується політпартій, лише пересічних громадян).
Источник: Хай Вей Тобі є що сказати сівтові | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Цирк по-тернопільськи, або ж, позачергові вибори"