Починаючи з вересня минулого року в м. Бердичеві трапилося якесь нашестя крадіжок з автомобілів. З періодичністю в одну-дві доби в місцевий відділок міліції зверталися постраждалі власники авто зі скаргами на те, що вночі хтось розбив бокове скло їх машини або ж пошкодив замок на дверцятах та викрав з салону магнітолу. А якщо в автомобілі знаходилися ще якісь цінні речі, то зникали й вони.
Провівши ретельний аналіз цих злочинів та зіставивши почерки їх скоєння, міліціонери дійшли єдиного висновку: практично усі зареєстровані за цей час крадіжки – справа рук одних і тих же зловмисників. Про те, що їх декілька, говорили сліди, які були вилучені на місцях пригод. Отже, в Бердичеві орудувало угрупування, що спеціалізувалося на крадіжках з авто.
За словами начальника сектору дільничних інспекторів міліції Бердичівського міськвідділу міліції Олександра Велімовського, у справі автомобільних злодіїв правоохоронці працювали вдень і вночі, перевіряючи різну інформацію, намагаючись знайти хоч якусь зачіпку, яка змогла б вивести їх на слід зловмисників. За однією із основних версій, підозрювані у скоєнні злочинів особи не досягли повноліття. У процесі розробки цього угрупування міліціонери затримали декількох осіб, також причетних до аналогічних злочинів. Але жоден із затриманих не входив у склад розшукуваної автобанди. Міліція продовжувала проводити оперативно-розшукові заходи, щоденно за рахунок власного часу працівники міськвідділу заступали на нічне патрулювання місць можливої появи зловмисників – неспеціалізованих стоянок автомобілів. Проте, немовби на зло, коли міліція перебувала в одному мікрорайоні міста, невловимі злодюжки з’являлися у протилежному і вчиняли черговий злочин.
І тільки у лютому вже поточного року працівникам міліції вдалося таки затримати розшукуваних зловмисників. У цьому їм допоміг один з місцевих таксистів, якому невідомі хлопчаки вже декілька разів пропонували придбати у них магнітоли та звукові колонки. Те, що товар був краденим, юні продавці навіть не приховували.
20 лютого були затримані троє хлопців під час спроби збуту викрадених напередодні речей. Загалом же, як згодом з’ясували правоохоронці, в угрупування входило четверо юнаків – місцевих жителів, школярів віком 15-16 років. Тим не менше, всі вони в недалекому минулому вже були судимі за скоєння крадіжок, а двійко з них навіть відбували покарання у спеціальних навчальних закладах. Четвертого співучасника разом з іншими затримати не вдалося. Тим не менше Олександр Велімовський запевняє, що буквально днями «останній герой» приєднається до інших затриманих, оскільки міліція встановила його можливе місце перебування.
Затримані – на вигляд звичайнісінькі хлопчиська, тільки за судженнями не за віком дорослі. Відчувається, що ці юнаки вже навчені життям, вони зважують кожне своє слово і знають, кому і що слід відповісти у той чи інший момент, на те чи інше питання.
Один з них – 15-річний Володимир (ім’я змінено – авт.). Хлопчик живе в Бердичеві зі своїми матір’ю та молодшим братом, вже вчиться у загальноосвітній школі, тільки не в дев’ятому класі, як йому належить, а у сьомому. Володимир спокійно розповідає про те, як уперше переступив через закон, як скоював одну за одною крадіжки з іншими співучасниками, про те, що сьогодні йому шкода маму, бабусю та брата.
А починалось все для Володимира, коли йому було дев’ять років. Старші хлопці запропонували йому та ще декільком його одноліткам податися до Києва нібито помандрувати. Нікому з дорослих нічого не сказавши, діти пустилися у подорож. А в столиці старші хлопчаки заставити молодших жебракувати. За словами Володимира, залишати власну домівку йому доводилося не один раз. Мама, звичайно, плакала, шукала його сама, повідомляла в міліцію і там його оголошували у розшук. І «блудного сина» правоохоронці знаходили і повертали додому.
2007-й рік для Володимира став переломним. Він вчиняє свій перший злочин. На вулицях Бердичева краде мобільний телефон у дівчини, а потім залишає без гаманця літню жінку. За скоєння крадіжок його затримують правоохоронці. А суд призначає покарання – півтори роки перебування в спеціальному навчальному закладі для неповнолітніх злочинців у Запоріжжі.
І ось хлопчик повертається у рідне місто. Він знову навчається в звичайній школі, відвідуючи її регулярно, намагаючись зайвий раз не пропускати занять. Він захоплюється комп’ютерними іграми та стає постійним клієнтом місцевих інтернет-клубів. В одному з них Володимир знайомиться з таким же юнаком, як і сам. Його новоявлений знайомий теж раніше судимий за скоєння крадіжок.
Дуже скоро компанія поповнилась ще двома хлопцями, які теж мали за плечима судимості. Юнаки здружилися, разом ходили гуляти, відвідували інтернет-клуби. А одного дня у «світлу» голову одного з хлопців прийшла не менш «світла» ідея, як урізноманітнити своє життя та заробити грошей на розваги. І юна компанія перетворюється в злочинне угрупування, що промишляє крадіжками з автомобілів.
За словами Володимира, злочини вони скоювали пізно ввечері або вночі. Вибирали залишені без нагляду автомобілі у дворах будинків або на неспеціалізованих стоянках, як правило марки «ВАЗ», не підключені до сигналізації. Орудували ліхтариком, видивляючись, чи є в салоні щось цінне, а потім простою викруткою відкривали замок на дверцятах або ж в крайньому випадку розбивали віконне скло. Все, що цінного знаходили в середині авто, забирали із собою: автомагнітоли, аксесуари, звукові колонки, барсетки з документами, грошима, набори інструментів для ремонту, верхній одяг тощо. Наступного дня йшли на місцевий ринок або ж до таксистів пропонувати крадений товар, який сплавляли за 80-150 гривень. Для прикладу, викрадена DVD-магнітола, ціна якої сягає до двох тисяч гривень, була продана хлопцями за 180 гривень. Виручені кошти ділили між собою і витрачали на свій розсуд. Володимир, наприклад, залишав червонець на візит до інтернет-клубу, а на інше зі своєї долі купував шкільні дрібнички, їжу та роз’їжджав на таксі містом.
Про те, що повторно потраплять до рук міліції, неповнолітні зловмисники, напевне, не думали, як і про те, якими будуть наслідки. Тепер же відносно усієї четвірки невловимих порушено кримінальну справу за ст.185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України. Відповідно до діючого законодавства, їм загрожує до 5 років позбавлення волі.
Ольга Номерчук, ВЗГ УМВС України в Житомирській області
Житомир.info
Все коментарии
Источник: Житомир.info | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Як у Житомирській області автомобільну банду «брали». Подробиці. ФОТО"