Черкащина відзначила 65-ту річницю Корсунь-Шевченківської битви

20 лютого на Черкащині відзначили 65-ту річницю завершення Корсунь-Шевченківської битви. Вшанувати пам’ять загиблих і подякувати живим учасникам битви до Корсунь-Шевченківського приїхав голова Верховної ради України Володимир Литвин, керівництво області, ветерани Великої Вітчизняної війни, представники громадськості. Корсунчани та гості міста відвідали музей Корсунь-Шевченківської битви, поклали квіти до обеліску Слави.
Виступаючи на урочистих зборах, голова облдержадміністрації сказав, що обласна влада та місцеве самоврядування турбуються про ветеранів, яких сьогодні в області налічується 93 тисячі.За державними соціальними програмами впродовж минулого року ветеранам війни в області виплачено 13,2 млн.грн.. одноразової допомоги. Виплачено майже 400 тис. грн. компенсації на санаторно-курортне лікування та 600 тис. грн. – на транспортне обслуговування. За державні кошти 63 інваліди війни отримали автомобілі, півтори тисячі осіб оздоровлені у санаторно-курортних закладах. Ветерани війни області забезпечені інвалідними візками. На Черкащині діє комплексна програма “Турбота”. Посилення соціальної спрямованості місцевих бюджетів дало змогу додатково обстежити умови проживання 18 тис. ветеранів та надати їм грошову і матеріальну допомогу майже на мільйон гривень. Запроваджено додаткові пільгові виплати ветеранам на житлово-комунальні послуги, послуги зв’язку, зміцнено мережу соціальних установ.
Всіх присутніх учасників Корсунь-Шевченківської битви Володимир Литвин нагородив іменними годинниками голови Верховної Ради України, а голова облдержадміністрації Олександр Черевко та голова обласної ради Володимир Гресь вручили їм почесні грамоти.
- Пам’ять зібрала усіх нас відзначити завершення однієї з найбільших операцій Великої Вітчизняної війни. Корсунь-Шевченківська битва стала не лише класичним зразком здійснення стратегічного задуму командування, а й взірцем героїзму і мужності наших воїнів, - зазначив голова облдержадміністрації. Він закликав всі політичні сили засвоїти головний урок: історія українських перемог – це історія єдності, а історія українських поразок –– то історія розбрату.
- Особливо це актуально нині, на тлі наслідків фінансової світової кризи, які просто душать нашу незалежність. Тому всі ми сьогодні повинні брати приклад мужності, самозречення та любові до рідної землі із ветеранів Великої Вітчизняної війни, - підкреслив голова облдержадміністрації.

Для довідки:
Корсунь-Шевченківську операцію по праву називають „Сталінградом на Дніпрі". Адже її наслідки мали визначальний вплив на весь подальший хід Великої Вітчизняної війни і значною мірою зумовили її переможне завершення.
Наріжні моменти битви. 1943-й рік. У результаті літньо-осіннього наступу нашим військам вдалося повністю очистити від ворога лівий берег Дніпра та визволити велику територію Правобережжя. Та на Корсунь-Шевченківському виступі фашистами було створено міцну оборону. Тут було зосереджено відбірні військові з’єднання: 9 піхотних дивізій, танкова дивізія „СС Вікінг”, моторизована бригади „СС Вавілонія”, окремий танковий батальйон та дивізіони штурмових гармат.
Розгром цього фашистсько-німецького угруповання було покладено на війська І-го та II-го Українських фронтів, якими командували легендарні генерали Микола Федорович Ватутін та Іван Степанович Конєв. Ці фронти були зобов'язані зустрічними ударами з’єднатися в районі міста Звенигородки і стиснути ворога міцним кільцем, з метою остаточного його знищення.
Сама ж Корсунь-Шевченківська операція готувалася та проходила в умовах відлиги й весняної негоди. Це ускладнювало маневр військ, постачання пального і боєприпасів. Погана видимість обмежувала можливість використання авіації. Проте наші військові частини доклали колосальних зусиль і таки здійснили підготовку до наступу.
У ніч на 24 січня 1944 року розпочалася грандіозна Корсунь-Шевченківська битва, а вранці 25 січня було прорвано лінію фронту ворога.
28 січня в районі Звенигородки танкістами двох фронтів було здійснене оперативне оточення німецьких військ, що стало початком облоги всього Корсунь-Шевченківського угрупування. А вже 30 січня, після важких битв, наші війська увійшли у місто Канів, завершивши, таким чином, утворення внутрішнього і зовнішнього фронтів оточення. Тож ворог опинився у сталевому „кільці”. 8 лютого, з метою припинення кровопролиття, оточеному угрупованню було пред’явлено ультиматум. Після його відхилення наші війська перейшли у наступ по всьому кільцю блокади.
14 лютого українські війська звільнили місто Корсунь. Вранці 17 лютого оточене вороже угрупування перестало існувати.
На честь цієї переможної битви країна салютувала Українським фронтам 20-ма артилерійськими залпами. 23-м частинам та з’єднанням було присвоєно почесне найменування „Корсунських”. Тисячі солдат і офіцерів, які відзначились при розгромі ворога, були нагороджені орденами і медалями. Близько ста воїнів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а командуючому Другим Українським фронтом Івану Степановичу Конєву, який керував цією операцією, було присвоєно звання Маршала Радянського Союзу. Саме ж місто Корсунь-Шевченківський нагородили орденом Вітчизняної війни І ступеня. Тож місцем пам’яті про всіх, хто брав участь у цій історичній операції, став музей історії Корсунь-Шевченківської битви.
Безперечно, основний тягар цієї битви виніс на своїх плечах рядовий солдат. Його глибока віра у перемогу, помножена на ратну майстерність і підтримана жителями багатьох населених пунктів Корсунь-Шевченківського та інших районів області, стала головною передумовою нищівного розгрому ворога. Досить згадати подвиг жителів села Квітки, які по бездоріжжю підносили боєприпаси до передової та які влилися до лав армії відразу після визволення села.

Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике