Услід за банківськими вкладниками почали хвилюватися і члени кредитних спілок. Однак ті вкладники, які розуміють, що краще не довіряти гроші дрібним і підозріло щедрим КС, можуть бути спокійними.
Навесні єдиним фінансовим інститутом, який буде спроможним кредитувати населення, залишаться кредитні спілки (КС). І мається на увазі як соціальне, так і підприємницьке кредитування. У цьому переконаний радник голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Андрій Оленчик. Вже сьогодні, за його словами, членами кредитних спілок є 2,5 мільйона українців. А активи кредитних спілок перевищують 6 млрд грн.
Чи не найпильнішими у кредитній політиці повинні бути черкащани, адже саме наша область за кількістю КС посідає передові позиції, поступаючись лише Київській та Донецькій областям.
Чим же пояснити стримано-оптимістичні прогнози фахівців стосовно самопочуття кредитних спілок у період фінансової кризи? На відміну від банків, КС здебільшого є організаціями локальними і орієнтованими на певні категорії населення України. Серед фінансових установ, які працюють сьогодні на ринку, вони є єдиним існуючим різновидом кооперативів. Клієнти кредитних спілок водночас є і їхніми членами, і співвласниками. Система контролю діє через загальні збори. Уся ця система, на думку Андрія Оленчика, виявилася більш стійкою і менш оманливою в умовах фінансової кризи.
Крім того, КС практично не працюють з інструментами фондового ринку. Ресурсною базою для кредитних спілок в основному є гроші громадян, гроші внутрішні, отримані від самих же членів. Ще однією особливістю кредитних спілок є те, що вони ніколи не здійснюють операцій у іноземній валюті. Якщо в банках більше 50% кредитів, особливо іпотечних, продавалися в іноземній валюті, то через "стрибки" курсів зараз багато позичальників є просто некредитоспроможними. Вони не в змозі обслуговувати кредити, адже зарплати не "стрибають" пропорційно стрибкам курсів іноземних валют.
Кредитні спілки не були також задіяні в схемах фінансування будівництва житла.
– Таким чином, те, що сталося на фондовому ринку, валютні коливання, ситуація з ринком нерухомості, особливо первинним, здебільшого не зачепило кредитних спілок, – підсумовує радник голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. – Тому вони і почуваються стабільно і прогнозовано.
Однак зрозуміло, що частково криза таки зачепила КС. Мораторій Нацбанку на дострокове розірвання депозитів породив певні настрої і у членів кредитних спілок. Аналогічний мораторій був накладений і на кредитні спілки. Але якщо у випадку з банківським мораторієм це була імперативна норма, то у випадку з КС це мало виключно превентивний характер. В Україні цим мораторієм скористалися не більше 15% кредитних спілок.
Андрій Оленчик прогнозує, що фінансова криза більше проявить себе навесні-влітку наступного року. Збільшення безробітних, зупинка підприємств, затримка зарплат – все це спричинить проблеми з розрахунків за кредити. Неможливість повернути кредити може спричинити паніку серед населення. Це і буде реальною загрозою для кредитних спілок.
Поради від радника голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Андрія Оленчика
Перед тим, як довірити кредитній спілці свої заощадження:
1. Перевірте в Черкаській обласній асоціації кредитних спілок реєстр спілки. Кредитна спілка повинна мати діючу ліцензію на залучення внесків-вкладів на депозитні рахунки.
2. Важливо й те, скільки часу ця установа існує на ринку та яка в неї репутація. Також не завадить поцікавитися, чи входить ця спілка до якихось асоціацій.
3. Клієнт кредитної спілки має право дізнатися інформацію про останні загальні збори та прийняті тоді рішення. Також можна поцікавитися даними про фінансовий річний звіт.
4. Дуже важливо, аби люди розуміли, що ринок працює за своїми законами. Це означає, що і по кредиту, і по депозиту діють відсоткові ставки. Якщо ж кредитна спілка пропонує фантастично вигідні, порівняно з аналогічними установами, умови, а кредитні ставки відрізняються аж на п’ять, а то й шість пунктів, то у цьому разі вже варто замислитися.
Черкаські фахівці стверджують: лише три відсотки клієнтів кредитних спілок вдумливо читають договори.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике