Зустрітися зі схожою історією у наш час дуже легко. Адже у багатьох коледжах, університетах та інших закладах освіти є такі викладачі, які, прямо говорячи, знаходяться під тоненьким каблучком у студента, ідуть по ниточці, яку тягне «продвинутий» учень освіти.

Так само і у нас (назву навчального закладу залишимо в спокої) є в наявності такий «цвіт нації». Молодий викладач, який 5 хвилин тому сидів за університетською партою, звичайно, «ще із тим запалом» поводить себе запанібрата із деякими студентами, і вже дійшло до того, що говорять один одному «привіт», називають по імені.

Оцінки таким «розумним» учням падають просто з неба, а «зубрилам» (як охрестили їх ті) доводиться дійсно зубрити до 2-ї години ночі, аби отримати хоч якусь оцінку за свої знання і працю, адже ж вони не вміють підлеститись до викладача, і потім «тримати його в кулаці» і, не вдовольняючись своєю оцінкою, не викрикують: «Ах так! Ну, добре, ми ще побачимо, як ти потім заспіваєш!» - і ці слова летять на адресу викладача... Чому ми так часто стикаємося із такими проблемами? Невже їх диктує час, або ж суспільство «піднялось» на такий рівень? А чим тоді керується викладач, поводячи себе таким чином із студентами? Я досі не можу зрозуміти, чому деякі освітяни дозволяють таку поведінку з собою? Де ж твоя честь, совість? Ти ж, насамперед, вчитель, носій розуму, освіти, і тобою мають керувати якісь діти?.. Це просто жалюгідно...

Источник: Молодіжна газета Вінничини | Прочитать на источнике