В той день центр Вінниці був переповнений приємно схвильованими школярами та студентами. Вони поспішали із перших дзвоників додому, щоб розповісти про такі хвилюючі перші враження. Найпам’ятнішим цей день став для першокурсників. Посвята в студенти – незабутня мить...

Так мала прибігти до мами і тата першокурсниця і єдина донька Оленка Масляєва. Адже після закінчення 7-ї школи вступила до торгово-економічного інституту і в той вечір, прогулюючись із подругою Яною, якраз і обговорювали, як і у чому підуть на посвяту...

А її в той день виносили в центрі Віниці у весільній фаті в домовині...

І покидала вона вбитих горем батьків назавжди... Крики розпачу на вул. Хлібній, як цвях, застрявали в серці кожного, хто чув про цю страшну трагедію... Зараз про неї говорить все місто, а щовечора горить ім’я Лена – викладене із свічок руками її друзів... І ці світлячки йдуть туди у небо, щоб хоча б якось розділити цей політ душі безневинної жертви ДТП. Очевидці бачили, як обнімаючи бездиханне тіло збитої машиною подруги, ридала її подруга Яна. Тепер вона – в реанімації.

Кажуть, що до цих вбитих горем людей приходила із сльозами розпачу і молила простити її сина інша мати – Артема... І її було щиро жаль, бо ж хіба сподівалась, що та страшна мить зробить її сина вбивцею.., якого розшукуватиме вся міліція...

Як таке могло статись у центрі, де взагалі обмежений рух і швидкість?

Ця жахлива аварія сталась у суботу, 30 серпня, о пів на одинадцяту вечора у Вінниці на перехресті вулиць Хлібна-Соборна, коли дві дівчини, які зовсім нещодавно вчились у школі, а тепер вступили на перший курс торговельно-економічного інституту, тільки-но вийшли на пішохідний перехід напроти другої школи у напрямку Центрального парку. На них у освітленому скрізь місці та з добре нанесеною дорожньою розміткою раптово, грубо порушуючи правила дорожнього руху, налетіла темна іномарка. Збила та розкидала по дорозі й зникла уночі ... 17-річна Олена, яка, до речі, жила неподалік місця пригоди, загинула одразу, її ровесниця Яна була важко травмована...

– Поранена дівчинка Яна, втрачаючи свідомість, встигла повідомити нам, що машина чорного кольору, яка збила їх, їхала з боку універмагу в напрямку центру міста на великій швидкості, – розповів Володимир Мотичко, начальник відділення профілактичної роботи облДАІ. – Загиблу дівчину машина підкинула вгору, я точно не можу стверджувати наскільки, але вона відлетіла десь за 30 метрів від місця аварії аж до магазину «Троянда» на трамвайну колію. Як з’ясується згодом, водій, зникнувши з місця пригоди, повернув з центру міста у напрямку вулиці Козицького до Староміського мосту. Біля загиблої дівчинки лежав номерний знак його автомобіля, який, певно, відлетів від сильного удару. Страшне видовище, особливо, коли до дівчат прибігли батьки та родичі...

– Це був «Опель-Вектра», чорного кольору, – повідомив нам Микола Сіманчук, начальник обласної ДАІ. – Цей автомобіль вінницької реєстрації був придбаний у кредит, встановили особу її власника, приватного підприємця. До місця пригоди виїхали усі співробітники та патрульні екіпажі ДАІ, орієнтували усі районні підрозділи. І через декілька годин легковик-утікач було знайдено на дорозі біля села Яришівка Тиврівського району... Але без водія...

– На машину ми орієнтували відразу ж усіх таксистів, а в цьому плані я хотів би відзначити, що вони молодці і не були байдужими, адже з кожним учасником руху може трапитись подібна біда, – зазначив Володимир Мотичко. – І один з таксистів невдовзі повідомив, що він бачив цю машину із погнутим капотом та чималою вм’ятиною у лобовому склі від дуже сильного удару. Таксист побачив, що ця машина з об’їзної дороги десь через вулицю Бучми рвонула на Тиврівське шосе. Туди на шосе відразу направились усі наші екіпажі, і коли ми виявили цей «Опель», він вже стояв зачинений на узбіччі біля траси неподалік Яришівки. Всю ніч шукали самого водія, але його знайти не вдалось.

– Ми опрацювали усіх водіїв маршрутних таксі, нині працюємо із водіями транспорту загального користування, у кожному автомобілі буде поставлена об’ява з фотознімками. Я переконаний, що вжитими заходами, а над затриманням зловмисника працює уся міліція Вінниччини, цей зухвалий злочин буде розкрито, – зазначив Микола Сіманчук.

Валентин Фіщук, головний лікар Вінницької міської станції швидкої допомоги, розповів, що від отриманих травм Олена загинула ще до приїзду медиків... А її подругу із закритою черепно-мозковою травмою, переломом кісток тазу та обох гомілок доставили до реанімаційного відділення обласної дитячої лікарні. На щастя, боротьба дитячих медиків за її життя і здоров’я увінчалась успіхом – невдовзі звідти дівчинку перевели до травматологічного відділення, загрози її життю вже немає.

Вже у неділю біля будинку, де проживала загибла дівчина, зібрались поспівчувати батькам та рідним родичі, численні друзі, однокласники, не припинявся потік небайдужих людей... А потім хлопці й дівчата гуртом запалили викладене зі свічок ім’я подруги «Лена» на Меморіалі Козицького. Так усе місто вшанувало загиблу дівчину.

Чи не весь мікрорайон проводжав цього понеділка, 1 вересня, в останню путь Олену, де не лише діти, а й дорослі не змогли стримати сліз. З трауру почалась того ранку урочиста святкова лінійка першого дзвоника у сьомій школі... І тепер вона, завжди усміхнена, дивитиметься на нас з підвіконня на вітражі між поверхами будинку...

– Життєрадісною вона була, завжди веселою, невгамовною, комунікабельною, і при цьому дуже доброю, завжди відгукувалась на прохання. Її друзів та знайомих на пальцях не перерахуєш, – втираючи сльози, розповідає її колишній класний керівник Олена Іванівна Марина, яка вчила Лену з п’ятого класу. 11-класниці й подруги Аліна Пастух, Даша Хмелевська та Анна Барцьос розповідають і не можуть стримати сліз:

– На випускному вечорі із директором танцювала, а сама усім посміхається, ось так, мовляв, у мене вийшло. Дуже добра, але стійка за характером була, завжди намагалась домогтись свого, мала неабиякі творчі завдатки, малювала, співала. Серйозна, так гарно тестування з мови написала. В той день вона отримала із подругами залікові книги. В той вечір вони прогулювались втрьох. Але третя подруга за мить до аварії поїхала на таксі... А напередодні трагедії Лена немовби спішила жити, її у той день, певно, усі друзі та знайомі бачили. На похованні була, певно, уся школа, приїхали навіть друзі, однокласники з Польщі, деякі хлопці і дівчата не поїхали на перше вересня до Києва, Львова... А її подруга Яна, на щастя, одужує. Яна теж дівчинка гарна, медалістка золота наша.

«Знаєте, можливо, Олена Масляєва і приїде на десяту річницю закінчення школи на червоному «Феррарі», але для мене вона все одно залишиться тією самою неконтрольовано-веселою «Бринькою». Саме в цьому унікальність зустрічі з випускниками», – написав про неї у шкільній газеті «Дзеркало ліцею» учень Дмитро Дудкевич.

– Вона так і залишилась назавжди із нами на сайті «В контакте», на своїй веб-сторінці, – додала ще одна знайома Оленки, школярка 17-ої школи Діана, – і хоч її вже немає серед нас, але на сторінці вона завжди із нами.

У вівторок на момент верстки підозрюваного ще не затримали...

Редакція «33-го каналу» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблої.

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике