Вінницький завод — у списку об’єктів рейдерської атаки

Секретні плани та підступні дії конкурентів за право “першої шлюбної ночі” на підприємстві не проходять — воно живе і розвивається
Колись старий робітник одного із вінницьких заводів розповів байку. За радянських часів у цеху підприємства виробляли деталі — гайки чи гвинтики. Робітники виконували і перевиконували плани, ставали переможцями соціалістичного змагання. Але вони не здогадувались, що вироблену продукцію транспортували на сусідній завод, де в ливарному цеху гайки переплавляли на метал, який ішов назад, на виготовлення цих же деталей. Так держава турбувалась, аби люди були зайняті на виробництві, отримували зарплату і не хвилювались про своє майбутнє.
Настали нові часи, і капіталізація економіки диктує зовсім інші підходи і пріоритети. Продукція підприємств має бути конкурентноздатною, і будь-який промах може обернутися крахом. Навіть сильні заводи потерпають від конкурентів.
Саме так трапилося із ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” ( ВЗТА). Навколо цього підприємства впродовж п’яти останніх років триває так званий “корпоративний конфлікт”. Цим конфліктом був занепокоєний навіть Уряд України, тому завод потрапив у список підприємств, на які йде рейдерська атака.
Нагадаємо, що 11 років тому головою правління ВАТ “ВЗТА” став Олександр Заброцький, який пройшов на цьому підприємстві усі сходинки кар’єрного росту — від слюсаря, майстра, технолога, заступника головного інженера — до головного інженера і керівника підприємства. Працює на заводі вже 40-й рік. У 1998 році очолив “лежаче” підприємство, на якому було 80% бартеру, а робітникам 15 місяців не виплачували зарплат.
Нині це потужне підприємство з динамікою росту в 20%, де працюють близько тисячі робітників. Середня зарплата — 1350 грн., а спеціалісти отримують від 3 тис. грн. Триває реконструкція цехів. Виробляє завод гідравлічні агрегати для тракторного і сільськогосподарського машинобудування.
Здавалося б, кому може заважати сильне підприємство, яке виробляє потрібну на ринку України та зарубіжжя продукцію? Як виявляється, вся справа у конкуренції. Причому, не звичайній. Ось що розповів голова правління ВАТ “ВЗТА” Олександр Заброцький:
— В Україні є два заводи, які працюють по одному профілю — наш і кіровоградський. От ми і ділимо ринок (в основному, російський) приблизно пополам. Зрозуміло, якщо один виробник піде з ринку, то другому — красота, можна диктувати ціни, лавірувати можна, натискати на клієнтів. Саме про це і мріє господар кіровоградського заводу — просто спить і бачить, як ліквідувати вінницький завод.
Але ж ми працюємо — в окремих моментах краще — приміром, усьому так званому мінському кущу (Мінський тракторний завод, МАЗ) постачає продукцію винятково Вінниця. Ну, конкуренти кожен рік туди їздять, поливають нас брудом, але є висока якість, ціна, ставлення персоналу.
Рейдерські “воєнні” дії розпочалися 2004 року. Скоро наші конкуренти “дотягнуть” до сотні судових рішень, які оскаржують всі наші дії — і збори, і кредитні лінії, і виплати дивідендів. Вони використовують різні рейдерські “штучки” — від обливання брудом у пресі до листів у Генпрокуратуру. Двічі Генпрокуратура відкривала кримінальні справи нібито за фактами зловживань членами правління ВАТ, і після перевірок закривала — нічого не підтверджувалось.
Тактика рейдерів — напади. Ми дізнались, що на своїх секретних нарадах вони оголосили цей рік роком ВЗТА, а девізом — “жодної хвилини спокою Заброцькому”. Як мені сказали, коли я став головою правління, що вони мають право “першої шлюбної ночі” на нашому заводі. Загрожували розвалити виробництво. Але ми не здаємось.
Рейдерські атаки проти ВЗТА підтверджують і обласні керівники. Проте, за законами України, держава не має права втручатися в оперативну господарську діяльність підприємств. Втім, перший заступник голови облдержадміністрації Валерій Коровій роз’яснив:
— Протягом останніх років були неодноразові спроби заблокувати роботу Вінницького заводу тракторних агрегатів через механізми рейдерства. На даному етапі облдержадміністрація зробила все, щоб розблокувати розрахункові рахунки підприємства, дати можливість нормального функціонування. Для нас у цій ситуації принциповим є те, що підприємство працює, нарощує обсяги виробництва і є одним з найбільших платників податків на території області. А все, що стосується внутрішніх конфліктів між акціонерами, повинно виріщуватись у спосіб, передбачений законодавством. І ОДА не має правових підстав втручатися у вирішення даного конфлікту.
Що ж, у Вінниці були і тривають рейдерські атаки, які то стихають, то зростають із новою силою. Акули бізнесу — справді хижаки...
Любов ДОБРИНСЬКА

Источник: "Місто" Вінницька щотижнева газета | Прочитать на источнике