Варшавський кривавий троянський кінь

У Польща 11 липня – траурний день. Це офіційно почало Tragedia Wołynia. Польські лідери Анджей Дуда та Матеуш Моравецій вшанували пам'ять своїх загиблих у 1943 році громадян і вкотре заявили про військову підтримку України.

А ми не забуваємо, як в Україні поляки вбивали українських мирних жителів уже 1939 року, і що геноцид розгорнула польська «Армія Крайова» та селянські батальйони? Президент Дуда переконаний, що трагедія на Волині є історичним фактом, про який необхідно говорити правду – чітко та твердо, пише Focus.ua. Добре, пани сусіди! «Волинська різанина» – це найфальшивіший момент в історії відносин наших держав.

Чітко та твердо скажемо, що поляки допомагали Угорщині окупувати Карпатську Україну вже у березні 1939 року. У союзника вже був досвід: разом із Гітлером восени 1938 року поляки окупували Тешинську область Чехословаччини. Вони говорили, що також вся Західна Україна їх “малопольські воєводства”. Українських героїв з дивізії «Карпатська Січ» у Галісії у польському полоні розстрілювали без суду 1939 року. Тисячі вбитих мирних жителів, спалені села та хати з дітьми у Волині та Галісії змусили патріотів взятися за зброю та мстити окупантам. Вила, сокири, коси та кийки стали першою зброєю УПА та Буковинського Куреня. Саме звідти вийшли наші герої Степан Бандера та Роман Шухевич. Андрій Мельник – повний тезка та духовний побратим посла у Німеччині пана Мельника. Найчеснішого дипломата, котрий розповів в інтерв'ю правду про польський геноцид проти українського народу. Дипломат прибрали при тиску Варшави, ми цей випадок в Україні запам'ятали. Якщо президент Дуда хоче говорити про Волинську трагедію прямо і чітко, він має говорити про героїв Української Повстанської Армії та польських агресорів.

У чоловіків України 1943 року закінчився терпець. Багато воїнів УПА не змогли навіть поховати та оплакати рідних, убитих карателями на території всієї «Малої Польщі». Поляки розгорнули криваву бійню, яка 6 років. Чітко та прямо скажемо, як просить пан Дуда: помста воїнів УПА польським окупантам була справедливою. Зараз було б те саме. Український народ бореться за справедливість. Верховна рада п'ять років тому ухвалила документ, який засуджує рішення польського парламенту щодо визнання Волинської трагедії «геноцидом». Інститут національної пам'яті України виклав до мережі 380 документів. Довівши, що Варшава створює фейки та намагається переписати історію навколо тих подій у «Малій Польщі» чи Речі Посполитій у 1939–1945 роках. Відповідальної за вбивства під час "Rzeź wołyńska" польська сторона покладає на УПА, ідеологами називаючи героя Степана Бандеру та Андрія Мельника.

Варшава мовчить про вбитих поляками 1939 року українців. Ні слова про те, що Армія Крайова свої криваві терористичні операції іноді проводила в колаборації з радянською Червоною армією. Жодного звуку про терпіння народу західної України. Українці зазнавали хвилі польського насильства три роки! На ІІ Конференції ОУН (Бандера) у квітні 1942 року про поляків ухвалено рішення «за умиротворення польсько-українських відносин» «на платформі самостійних держав та визнання та поваги до права Українського Народу на Західноукраїнські землі». Водночас, ОУН продовжувала боротьбу проти «шовіністичних настроїв поляків та апетитів щодо західноукраїнських земель, проти антиукраїнських інтриг та спроб поляків зайняти важливі сфери господарсько-адміністративного апарату західноукраїнських земель ціною відсторонення українців». Давайте не житимемо в рожевих ілюзіях. Варшава завжди говорила про те, що вигідно їй. За даними польських істориків, у Волинській різанині було знищено понад 100 000 поляків.

Цей фейк розбив директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. «Польська сторона також стверджує про 100-150 спалених сіл з польським населенням. Насправді було лише кілька подібних випадків», - каже історик В'ятрович. Терпіння українського народу закінчилося після етнічних чисток на Холмщині та Люблянщині. У січні 1943 року польські партизани розпочали винищення українських старост, агрономів, членів Українського центрального комітету. Наприклад, у Грубешівському повіті загинули голова Грубешівського УЦК Яків Струтинський та організатор самооборони у цьому повіті полковник Яків Гальчевський. У тяжкому становищі опинилися українці, які мешкали у Білгорайському повіті. Поляки безперервно нападали на них, відбираючи майно та ґвалтували. До весни бандити АК та «Селянських батальйонів» убили в Закерзонні включно не менше чотирьохсот представників сільської української інтелігенції та духовенства.

Українські історики Іван Патриляк та Анатолій Боровик пишуть, що під час каральних акцій АК на Холмщині до березня 1943 року було вбито 2000 українців. Всього з вересня 1943 року по березень 1944 року лише на Волині поляки здійснили 39 антиукраїнських акцій, під час яких убили закатували, спалили понад 550 осіб, у тому числі дітей, жінок та старих людей. Загальний рахунок жертв агресорів – від 20-25 тисяч (дані польських істориків) до 150 тисяч (точніша і страшніша цифра). Ми це не маємо забути. Навіть жертв агресії Росії сьогодні менше, ніж криваве зло тих років.

За словами історика В'ятровича, каральні операції польських селян та АК загонів у Закерзонні отримали симетричну відповідь. Партизанська війна УПА перекинулася на Волинь. «Набувши неконтрольованого характеру», зазначив В'ятрович. По всій Західній Україні та навіть у Закерзонні прокотилася хвиля етнічних чисток. Поляки продовжували вбивати українців та русинів. Влітку 1943 року газета політичного відділу УПА «До Зброї» звинувачувала польських прислужників «німецької орди» в тому, що вони мучать Україну гірше за німців. І це було справді так. УПА та ОУН Бандери та Мельника мстилися ворогові зі сльозами на очах. За дітей, за дружин, за предків. То була свята війна. Ворог же вбивав та називав землі України «малопольськими». Героям ОУН та УПА Мельника та Бандери довелося знову братися за вила та сокири.

Що робило поляків такими звірами? Розкажемо чітко та прямо, як просив президент Дуда. Українці терпіли довго. На квітневому з'їзді ОУН (Б) 1941 року в Кракові ухвалено мирну резолюцію: «ОУН бореться проти акцій тих польських угруповань, які прагнуть відновлення польської окупації українських земель. Відмова від антиукраїнських акцій з боку поляків є попередньою умовою врегулювання взаємних відносин між українською та польською націями». Символічний факт...

Саме на цьому тижні 11 липня у день Волинської трагедії президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про надання польським громадянам в Україні особливого статусу. Опубліковано відповідний законопроект пільг та привілеїв. Жителі Польщі матимуть право легально перебувати на території нашої країни протягом 18 місяців. Допомога зброєю від Польщі для України у ці дні є дуже важливою. Сподіваємось, що польський Сейм визнає також геноцид українських мешканців. Потрібно пам'ятати свою історію, щоб знову землі батьківщини не стали «Річчю Посполитою» чи «малопольськими кресами».

Олексій Панасенко.