Чого очікують "небанки" від свого нового регулятора – НБУ

Зміни – це не страшно, кажуть в Нацбанку своїм новим підопічним. Але ті все ж хвилюються: чи буде регулятор до них справедливим, як обіцяє.

Обговоренню змін в банківській сфері і небанківській сфері, FinTech та e-commerce компаніях був присвячений форум FinRetail-2019, що пройшов днями у Києві. Основні питання, які хвилювали його учасників – життя після "спліт" (перехід до консолідованого регулювання фінансового ринку Нацбанком), законів про РРО та "кешбек" (детінізація розрахунків у сфері торгівлі та послуг). В ході панельної дискусії "Зміни – це страшно?" відбулася відкрита дискусія ринку з регулятором, під час якої директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз наголосив, що фінансовий ринок нині потребує створення такого регулятора, який би виконував як функції із захисту прав споживачів фінансових послуг, так і консолідації регулювання у фінансовій сфері загалом.

Головне: "чистки" не буде
"Національний банк не має наміру проводити «чистку» на ринках небанківських фінансових послуг". Про це одразу заявив присутній на форумі Олександр Бевз. "Є таке цікаве упередження. Дехто вважає, що те, що відбувалося на банківському ринку, тепер станеться і на небанківському. І з 1900 небанківських компаній, що переходять під наш регуляторний нагляд, залишиться, наприклад, 1000. Але цього не буде. Думаю, навіть навпаки». Чиновник вважає, що кількість компаній не повинно зменшуватися, оскільки на їхні послуги сьогодні є величезний попит. «За останні 5 років кількість фінансових компаній зросла в 10 разів. Так чому ж ринок повинен скорочуватися?», – риторично поцікавився Бевз. За його словами, така задача не ставиться, НБУ взагалі планує скасувати цілий ряд вимог до небанківських компаній, що суттєво спростить правила роботи на ринку.

У той же час глава департаменту НБУ зазначив, що регулятор хоч і не планує штучного скорочення компаній, та все ж буде строгим до своїх підопічних. «Якщо мова йде про невиконання базових вимог, про те, що споживач виявиться не захищений, тут не може бути ніяких компромісів», – обіцяє Олександр Бевз. До того ж і в регулятора, і в компаній є достатньо часу, щоб підготуватися до життя в нових умовах.
Нагадаємо, що у вересні цього року Верховна Рада підтримала законопроект про так званий "спліт" – він ліквідує регулятор небанківських фінансових установ – Нацкомфінпослуг, а його функції розподіляться між НБУ і Комісією з цінних паперів. Мета закону – поліпшити регулювання в сфері фінансових послуг та привести його у відповідність до міжнародних стандартів. Згідно закону до червня наступного року функція регулювання небанківського фінансового ринку залишається у Нацкомфінпослуг, а вже з 1 липня 2020 року цю функцію візьме на себе Національний банк. Для цього в структурі НБУ створюється відповідний департамент. Він буде приймати усі ключові рішення по ринку (ліцензування, контроль, нагляд тощо). "Зараз головне організувати роботу департаменту, щоб з 1 липня він надійно працював і забезпечував належну комунікацію з ринком", – зазначив Олександр Бевз. За його словами, сьогодні розробляються нові підходи НБУ до ліцензування "небанків", які передбачають зокрема й аналіз бізнес-плану та бізнес-моделі конкретної компанії. При цьому заходи впливу будуть суттєво диференційовані – регулятор обіцяє застосовувати такі заходи впливу, які будуть найбільш адекватними вчиненому порушенню. (Принцип правильний та в наших реаліях у конкретної "адекватності" дуже легко може з'явитися відповідна "ціна". – Авт. ).

Настрій на ринку – мікс надії і легкого занепокоєння

Глава правління страхової компанії ""Арсенал страхування" Сергій Авдєєв розповів, що страхові компанії почали завчасно готуватися до прийняття спліту, розуміючи що рано чи пізно це станеться. "На сьогодні Нацгоскомфінпослуг вже посилала вимоги до СК – до їх капіталу, активів, резервів, тощо. Швидше за все багатьом недобросовісним СК виконати досить серйозні вимоги не вдасться, тому вони добровільно підуть з ринку (побажаємо їм легкої дороги. – Авт.), але пересічні громадяни навряд чи це помітять. Усі ж інші учасники намагатимуться знайти додаткові ресурси, залучити акціонерний капітал для того, щоб залишатися на ринку. Загалом ринок буде змінюватися – із існуючих 250 СК, я думаю, залишиться врешті не більше 50". При цьому, за словами страхівника, національним СК доведеться серйозно конкурувати з іноземцями, зацікавленими в роботі на українському страховому ринку, і тому місцевий страховий бізнес очікує від нового регулятора певної протекційної підтримки.

З виступу голови правління Всеукраїнської асоціації фінансових компаній Ганни Замазєєвої відчувалося, що небанківські фінансові установи сьогодні певно найбільш стурбовані майбутніми змінами -- ринок наразі перебуває в стадії бурхливого розвитку, а підходи нового регулятора гарантовано змінять регуляторний ландшафт. І наскільки він буде "дружнім" до ринку передбачити поки що важко. "Дуже багато учасників небанківського ринку задають питання, чи є життя після спліта, яким воно буде? Відчувається мікс надії і легкого занепокоєння. Але ми, віримо в те, що Нацбанк здатний забезпечити широку комунікацію, справедливе регулювання та якісний регуляторний вплив і сподіваємось, що його бачення розвитку фінансових організацій не йтиме в розріз із нашим. Нам спільно багато над чим потрібно працювати", – сказала Ганна Замазєєва.

Її підтримав і генеральний директор ФК "Dinero" Ілля Веселий. Він наголосив, що сьогодні фінансові компанії активно розвиваються за рахунок того, що змогли чітко сфокусуватися на тому ринковому сегменті фінансових послуг, куди банки не хочуть іти – мікрокредити для них занадто ризикова діяльність, але сьогодні на цю послугу великий попит у споживачів. "Ми, по суті, доповнюємо банківський сервіс в нашій країні, де значна частина споживачів потребує швидкого і спрощеного мікрокредитування. Темпи приросту нашого ринку, що вимірюються десятками відсотків, говорять самі за себе. Тому нас дуже хвилює питання прозорого регулювання, яке б чітко встановлювало правила для мікрофінансових організацій (МФО), і йшло в ногу з часом та відповідало європейським практикам. Наріжним каменем для вітчизняних МФО, наприклад, є можливість залучати додаткове фінансування від банків чи сторонніх інвесторів, оскільки ресурс власних коштів для будь-якого бізнесу вичерпний. Тому ми дуже раді можливості діалогу з регулятором і найближчим часом будемо ініціювати залучення до нього також і наших європейських інвесторів. У них величезний ринковий досвід, який дозволить вдосконалити вітчизняне законодавство та підняти його до рівня європейського, що в свою чергу забезпечить якісно новий рівень розвитку нашого ринку", – зазначив Ілля Веселий.

Зі свого боку голова Ради Національної асоціації банків України Роман Шпек підсумував загальний настрій учасників ринку. "До регулятора завжди така прискіплива увага, – наголосив Роман Шпек, звертаючись до присутнього Олександра Бевза. – Та запорука успіху в тому, що "дорослі", прозорі учасники ринку ніколи не чекають, що регулятор буде добрим, вони хочуть, щоб він був справедливим. Причому як до учасників, так і до себе. Якщо регулятор інституційно слабкий, то вдосконалюйтесь в першу чергу в методології (нагляду, регулювання, оцінки ризиків, корпоративного управління тощо), а не в штрафуванні. Тому що головна ринкова функцію регулятора саме регуляторна методологія – вона повинна бути зрозумілою, а не викликати запитання".

Марина Нечипоренко, Київ