Як змінить Черкащину відкриття ринку землі?

Нещодавно Президент України заявив, що новий парламент до кінця року має вирішити питання із запровадженням в країні ринку землі. Що означатиме відкриття ринку землі для аграріїв Черкащини?
- Президент заявив, що нам час позбавлятися від «нафталінового пострадянського регулювання, яке впроваджувалося для планової економіки – заборони для вільної людини розпоряджатися своїм майном. І що, скорше за все, із наступного року в Україні буде відкрито ринок землі. З цим виникає логічне запитання: «Наскільки готові до нього аграрії і чи не виправдаються острахи про скупівлю наших земель іноземцями?». І найголовніше, відповідь на це питання потрібно мати до прийняття таких рішень, а не потім займатися регулюванням законодавства та проблем, що виникатимуть.
Ринок землі міг би вирішити проблему того, що сьогодні не іноземні, а українські агрохолдинги накопичують земельні банки за рахунок навмисно сформованої низької орендної плати за землю, - констатує Голова Регіональної ради підприємців Черкаської області Олександр Турченяк. - Найродючіша у світі земля орендується вітчизняними «латифундистами» за копійки. Разом з тим, сьогодні в Україні відсутнє законодавство, яке б гарантувало якісну зміну ситуації при запровадженні ринку землі. У Верховній Раді України наразі лежить 4 законопроекти, що стосуються ринку землі. Один передбачає відкриття ринку землі спершу для фізичних, і лише потім – для юридичних осіб, з лімітами на площі, які купуються. Другий і третій передбачають одночасне відкриття ринку для всіх, четвертий – для всіх, і без обмежень. Всі законопроекти утримують обмеження на придбання землі для іноземців (що, втім, не виключає можливостей її скупівлі через підставних осіб).
Проте, всі ці законопроекти не гарантують безпечного впровадження ринку землі, бо не враховують ряд важливих моментів. Зокрема, здійснення інвентаризації земель – аби вивести з «тіні» земельні угіддя, які можуть стати основою для проведення корупційних схем. Наступне, це удосконалення механізму іпотеки землі – можливості залучити інвестиції та кредити на розвиток господарства під заставу землі за її реальною вартістю, а не за вигідною банкам мінімальною оцінкою.
На Всеукраїнському земельному форумі, що відбувся у квітні, його учасники проголосували стосовно ринку землі – у підсумку, за можливість придбання землі виступили 81,5%, але тільки 7% мають на це кошти, решта сподівається на банківські кредити. Тому потрібен також доступний механізм забезпечення можливості широкого доступу аграріїв до банківських позик для придбання землі.
За невиконання цих елементарних вимог, запровадження ринку землі обернеться тим, що наші землі масово скуплять - не іноземці (чого бояться наші фермери), а ті ж вітчизняні «латифундисти», які уже сьогодні роблять непогані статки і на орендованій землі.
Проблема не у відкритті ринку землі, а в наслідках, що можуть виникнути при застосуванні сучасного земельного законодавства. Саме у нечітких тлумаченнях та формулюваннях законодавчих норм прихована основа корупційних схем та афер. Нам усім необхідно ще пройти шлях навчання законотворенню. Адже закони варто писати так, щоб за його нормами ти власними діями міг його чітко виконати. Без усіляких виключень та прихованих преференцій… З іншого боку транспортні засоби, обладнання мають амортизаційні зноси, а земля, котра за всякчас експлуатується з порушенням агротехнологій. Кожна ділянка повинна мати власний «земельний паспорт» із зазначенням якісних показників. Саме такий документ повинен закріпити норму за якою маєш повернути орендодавцю землю з якісними показниками не нижчими, як на момент укладання договору оренди. Також звертаю увагу, що за «бандитського» господарювання знищується саме та земля, за яку опікуємося. Так може статися, що за такого господарювання вартість землі може суттєво занижуватися. І що тоді буде з ринком землі, чим торгуватимемо?
Сьогодні українці мають можливість обирати новий парламент – і я б радив його обирати не за деклараціями (бути-не бути ринку землі), а за конкретними пропозиціями стосовно того, як зробити так, аби звичайні люди, що трудяться на своїй землі, змогли отримати від неї максимальну користь.