Акції на публіку

Сільське господарство належить до капіталоємних галузей, а в умовах стрімкого розвитку бізнесу, додатковий капітал є запорукою утримання ринкових позицій. Кошти потрібні для розширення земельного банку, придбання нового обладнання та технологій, побудови інфраструктури, закупівлі якісного насіння і добрив тощо. Але через неврегульованість ринку землі агропідприємства мають певні труднощі із залученням кредитів від фінансових установ.
Сьогодні через складнощі на фінансових ринках низка компаній відклала вихід на біржі, проте для більшості з них саме цей спосіб залучення капіталу залишається найбільш привабливим у довгостроковій перспективі. Саме тому навіть в умовах нестабільності на фінансових ринках компанії продовжують готуватися до виходу на біржі.

Особливістю ведення бізнесу в України є термін окупності. Так, якщо, скажімо, для США термін окупності може становити 14-15 років, то для українського бізнесу настільки тривалі терміни неприйнятні. Тому власники вітчизняних підприємств націлені на те, щоб повернути вкладені кошти вже протягом перших п'яти-десяти років. Це, своєю чергою, сприяє підвищеному інтересу до українських компаній з боку потенційних інвесторів.
Сьогодні в умовах нестабільності на ринках аграрна галузь справедливо вважається однією з найстабільніших. Протягом 2008-2010 років, коли більшість українських підприємств потерпали від кризи, сільське господарство продовжувало набирати обертів. Зростання світових цін на основні сільськогосподарські культури, падіння курсу гривні сприятливо позначилось на вартості українських товарів на міжнародних ринках і, відповідно, попит на продукцію сільгоспвиробників значно підвищився.
Сільгоспкомпанії виявилися першими в черзі на залучення грошей. Наприклад, компанія МХП, аудитором якої виступила компанія «Делойт», на Лондонській фондовій біржі успішно розмістила облігації на суму $240,5 млн, реструктуризувавши борги і вивільнивши кошти для реалізації проектів будівництва нових потужностей з виробництва курятини.
Як наслідок, результати розміщення та подальша динаміка росту вартості акцій компаній засвідчили високий інтерес з боку інвесторів до українських підприємств. Навіть на тлі загального падіння ринків капіталізація вітчизняних аграрних компаній у 2010-2011 роках знизилась менше, ніж ринок в цілому.

Проте розміщення акцій низкою компаній навесні-влітку 2011 року засвідчили спад зацікавленості інвесторів до аграрних активів в Україні. Насамперед це пов’язано з деяким перенасиченням бірж акціями сільськогосподарських підприємств.

Тепер для успішного виходу компанії на IPO недостатньо тільки наявності великого земельного банку. Інвестори цікавляться компаніями зі стабільними грошовими потоками, сучасними системами корпоративного управління, з перспективою збільшення капіталізації через екстенсивний чи інтенсивний ріст (наприклад, налагодження власної переробки для окремих напрямів). Саме тому підготовка компанії до IPO сьогодні відіграє ще більше значення.
Згідно з даними дослідження «Делойт», більшість компаній агросектору та практично всі фінансові установи серед основних проблем на шляху до ринків капіталу назвали непрозорість структури власності та залежність аграрної галузі від державного регулювання. Окрім того, представники агрокомпаній ще однією перепоною назвали відсутність досвіду в подібних процесах, а також неузгодженість в оцінці вартості компанії між інвесторами та власниками компанії. Своєю чергою фінансові інститути основні перешкоди на шляху фінансування аграрного сектора вбачають у нестабільності грошових потоків і відсутності чіткої стратегії розвитку компаній, що планують залучати капітал. До речі, другий пункт відзначили практично всі опитані фінансові установи.
Зважаючи на нестабільність глобальних ринків та проблем зі зростанням боргів у країнах Європи та США, компаніям слід ще ретельніше готуватись до залучення капіталу на біржах. Підготовка до виходу на IPO - це довгий та складний процес, який потребує кількох років ретельної роботи та повного розуміння власниками і топ-менеджерами компанії процесів, що відбуваються.
Вирішення цих проблем дозволить галузі у повній мірі використати можливості, що сьогодні у неї з'явилися. Такими питаннями потрібно починати займатися заздалегідь - за кілька років до залучення інвесторів.

ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» було легко вийти на ІРО. Адже діяльність компанії завжди зрозуміла, абсолютно прозора і відповідає чинному законодавству незалежно від того, виходили вони на ІРО чи ні.
«Вихід на ІРО у травні 2008 року жодним чином не вплинув на стосунки з контролюючими органами чи конкурентами. Публічність - це політика компанії. І ми свідомо готувались до виходу на ІРО довгий час - зокрема, починаючи з 2002 року готували звітність за міжнародними стандартами. Крім того, створили нашу публічну структуру і були достатньо відкритою компанією. У нас не було жодних внутрішніх бар’єрів для розкриття інформації про нашу діяльність: наприклад, структури власності, трансакцій із пов’язаними особами та іншого, що заважає багатьом іншим компаніям. І тому вихід на ІРО не ускладнив і не полегшив нам життя - ми давно до цього готувались. Наша ідеологія - нічого не приховувати» - сказала Вікторія Капелюшна, фінансовий директор МХП.
У травні 2008 року компанія розмістила свої акції на основному майданчику Лондонської фондової біржі за ціною 15 доларів за акцію. У вільному обігу перебувало близько 25% акцій, інші - 75% належали основному акціонерові МХП Юрію Косюку. У грудні 2010 року основний акціонер компанії провів SPO і продав ринку 10% своєї частки. Таким чином, на сьогодні 35% акцій компанії перебувають у вільному обігу і 65% належать Юрію Косюку. Наразі (станом на 30.01.2012 року) капіталізація компанії становить близько $1,4 млрд.
«Для компаній, які зараз планують вихід на ІРО, немає жодних причин, щоб відмовлятись від цього. У разі якщо ситуація на фінансових ринках несприятлива, тоді варто трохи зачекати. Зараз виходять на ринки Лондону, Варшави тощо, оскільки саме українські агропідприємства користуються високим та активним попитом. Однак є випадки, коли оцінки компаній завищені. Ми йшли першими і прокладали шлях власноруч, відтак, тепер усі йдуть протоптаним шляхом. Наразі все набагато простіше» - резюмувала Вікторія.