На Черкащині обговорили проект адмінтерустрою громад та районів

У Черкасах відбулося засідання міжвідомчої обласної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів області. Участь в засіданні взяв експерт з питань реформи місцевого самоврядування Юрій Ганущак. Він представив аналіз існуючої ситуації в області щодо формування об’єднаних громад та проект моделі адмінтерустрою базового рівня Черкащини, які підготувала група експертів геоінформаційного моніторингу реформи децентралізації при Мінрегіоні.
За словами Юрія Ганущака, Черкащина посідає 16 місце серед регіонів щодо формування спроможних громад. Перспективний план, на основі якого мають створюватися такі громади, покриває лише 74,8% території області. Він передбачає формування 62 ОТГ, 48 з яких уже створено. Однак відсутність стовідсоткового перспективного плану не єдиний недолік. За підрахунками експертів геоінформаційного моніторингу реформи, більше половини з цих громад (39 ОТГ - 63%) мають високий рівень ротаційності. Це означає, що вони мають низьку спроможність. І тільки 9 ОТГ (14%) мають високу спроможність (не дотаційні, бюджети із реверсною дотацією). Решту – громади середньої спроможності.
«Громади – це, в першу чергу, люди, які там живуть. Нагадаю, що в центрі уваги реформи – ЛЮДИНА, на чому завжди наголошує Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. То ж якщо ми будуємо ефективну систему місцевого самоврядування, яка має бути здатною забезпечити базові послуги населенню, то маємо подбати про те, щоб такою вона була скрізь, а не вибірково», - сказав Юрій Ганущак.
Він запропонував до обговорення проект адмінтерустрою базового рівня Черкащини, який передбачає формування 37 ОТГ, з яких 20 – існуючі і 17 проектних. При такій моделі, за підрахунками, 27 ОТГ (73%) – матимуть високу спроможність, 9 ОТГ (24%) – середню і тільки 1 ОТГ (3%) матиме низьку спроможність.

Середні параметри 1 проектної ОТГ:

чисельність населення — 25,9 тис. осіб (збільшено на 16,3 тис. осіб, порівняно із затвердженим Перспективним планом);
площа — 564,8 км кв (збільшено на 324,8 км кв, порівняно із затвердженим Перспективним планом);
кількість тергромад, що об'єднуються, — 15 (збільшено на 8,6 порівняно із затвердженим Перспективним планом).
Яку модель обирати, вирішуватимуть в області. Так чи інакше, кожна громада має відповідати Методиці, як передбачено чинним законодавством.

Юрій Ганущак нагадав, що модель адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня (районів) буде формуватися на основі саме адмінтерустрою базового рівня – межі нових районів повинні відповідати межам ОТГ. Крім того, моделювання адмінтерустрою субрегіонального рівня здійснювалося з урахуванням аналізу юрисдикції повноважень існуючої системи територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Такий аналіз також вже проведено. Він продемонстрував, що розташування міжрайонних територіальних підрозділів центральних органів влади є не раціональним. Це призводить до того, що жителі одного і того ж населеного пункту для отримання відповідних послуг у кожному міжрайонному територіальному підрозділів змушені їхати у різні міста.
До прикладу, жителі Корсунь-Шевченківського району обслуговуються в 5 різних містах, щодо отримання послуг:
Державної фіскальної служби – Смілянському об’єднаному управлінні, яке знаходиться на відстані 57 км від районного центру;
Фонду соціального страхування України – Канівському об’єднаному управлінні, яке знаходиться на відстані 63 км від районного центру;
Пенсійного фонду України – Городищенському міжрайонному управлінні, яке знаходиться на відстані 20 км від районного центру;
Національної поліції – Звенигородському відділі, що знаходиться на відстані 62 км від районного центру;
Водних ресурсів - Черкаському міжрайонному управлінні, що знаходиться на відстані 87 км від районного центру;
Місцевій прокуратурі – в місті Звенигородка.
Власне реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади покликана усунути ці незручності для людей і забезпечити всі необхідні послуги за місцем проживання людей.
Нагадаємо, в Україні триває новий етап децентралізації. Він передбачає завершення процесу об’єднання громад, формування нових ефективних районів, а далі – проведення чергових місцевих виборів у 2020 році на новій територіальній основі громад та районів.