Надійність, безпека та безперебійність енергозабезпечення споживачів у контексті проблем функціонування системи розподілу електроенергії в Україні

6 грудня 2018 року в Києві відбувся круглий стіл на тему «Надійність, безпека та безперебійність енергозабезпечення споживачів у контексті проблем функціонування системи розподілу електроенергії в Україні», організований Асоціацією операторів розподільчих електричних мереж України.
Метою організації заходу став розгляд найбільш критичних питань, пов’язаних з поточним станом і перспективами розвитку електроенергетичного сектору України, насамперед проблем розподілу електроенергії як виду діяльності на ринку електроенергії України.
Зокрема, обговорили питання діяльності електророзподільних компаній України, створення умов для забезпечення надійного та безперебійного постачання електроенергії споживачам, формування інвестиційних потоків в обсягах, достатніх для підтримання в робочому стані та розвитку розподільчої інфраструктури. Зазначені питання розглядали в контексті реалізації положень Закону «Про ринок електроенергії України».
Також увага учасників круглого столу була зосереджена на проблемах ефективності державного регулювання та законодавчого стимулювання інвестиційної активності в енергетичній галузі України; стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), аспектах приватизації обленерго; проблемах і перспективах запровадження інноваційних технологій з відновлюваної енергетики, створення в Україні елементів Smart Grids.
Асоціацію операторів розподільчих мереж України (АОРЕМ України) на зустрічі представляли її президент Віталій Григоровський, керівник нових проектів і програм Борис Циганенко, член президії Олександр Млинець. До участі у дискусії запросили українських державних діячів, які відповідають за стан ПЕК, а саме: голову Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України Олександра Домбровського, профільного віце-прем’єр-міністра України Володимира Кістіона, міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Насалика, голову Національної комісії з регулювання в електроенергетиці та комунальному секторі України Оксану Кривенко.
На запрошення АОРЕМ України участь у круглому столі взяли представники галузевих міжнародних організацій – партнерів Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України, які спеціально прибули до Києва: генеральний секретар Європейської енергетичної асоціації Eurelectric Крістіан Рубі, генеральний секретар Європейської енергетичної асоціації EDSO for Smart Grids Роберто Зангранді, представник секретаріату Європейського енергетичного співтовариства, яка курирує питання діяльності розподільчих компаній, Мілка Мумович, а також представники Єврокомісії Рута Балтауз (група підтримки України, керівник підгрупи з реформування енергетичного сектору) та Торстен Воллерт (група підтримки України, керівник підгрупи з енергетики).
Необхідно зазначити, що Крістіан Рубі, генеральний секретар Європейської енергетичної асоціації Eurelectric, і Віталій Григоровський, президент Асоціації ОРС України, надіслали спільного листа Марошу Шефчовичу, віце-президенту Європейської комісії, комісару з питань Енергетичного союзу, та Йоханессу Хану, комісару з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення, у якому висловили стурбованість станом української електроенергетики. У документі з посиланням на статтю 338 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка передбачає зобов'язання уряду України щодо створення привабливого та стабільного інвестиційного клімату, зокрема зазначається: «Важливість добре функціонуючого енергетичного сектору України для розв'язання проблеми енергетичної залежності від Росії не можна переоцінити. Ми вважаємо, що нинішня бездіяльність офіційних органів України щодо надання інвестиційних можливостей для розподільчих мереж суперечить цим зобов'язанням і європейським устремлінням України».
Асоціація операторів розподільчих мереж України та Європейська енергетична асоціація Eurelectric у цьому листі також довели до відома єврокомісарів, що стан українських розподільчих мереж стрімко погіршується, що матиме певний негативний вплив на роботу енергетичних систем Європейського Союзу та України у режимі синхронізації. Автори листа також закликали Єврокомісію посилити моніторинг стану та динаміки енергетичного ринку в Україні та надати допомогу й підтримку в межах своїх повноважень з впровадження справедливої та стимулюючої структури тарифів на електроенергію в Україні. Одним з інструментів такої взаємодії Асоціація операторів розподільчих мереж України та Європейська енергетична асоціація Eurelectric вважають організацію циклу зустрічей, першою з яких став круглий стіл, що відбувся 6 грудня 2018 року.
У додатку до документа також наведено такі показники, що ілюструють погіршення ситуації в галузі:
• 90% виробленої в Україні електроенергії постачається споживачам через розподільчі мережі низької напруги;
• ступінь зношування технічної інфраструктури становить щонайменше 70%;
• середня тривалість довгих перерв з постачання електроенергії в 2017 році становила 728 хвилин, що стало найгіршим показником в Європі;
• втрати електроенергії в розподільчих мережах в деякі періоди становили 15% від обсягу розподіленої електроенергії. Така ситуація підриває принцип надійного та безперебійного постачання електроенергії споживачам, що є основною метою Закону «Про ринок електроенергії в Україні» від 2017 року;
• інвестиційні програми розподільчих компаній, затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП), на рівні 10% від потреб; загальний фактичний обсяг інвестиційних програм всіх українських регіональних електророзподільних компаній разом узятих становить 190 млн доларів США, що менше обсягу інвестиційної програми компанії «Укргідроенерго».
Автори листа зазначають, що впровадження стимулюючого тарифоутворення (RАВ-тарифу) в Україні є одним зі шляхів розв’язання проблеми відсутності фінансування заходів з підтримання в робочому стані та розвитку мереж, в т. ч. створення елементів Smart Grids. Доцільність його (RАВ-тарифу) введення зумовлена такими чинниками, як:
• викривлена структура українського тарифу на електроенергію, у якому тільки до 9% припадає на частку розподілу (в 2–3 рази менше, ніж у країнах ЄС), тому розподіл зазнає дискримінації на користь сектору генерації, частка якого становить приблизно 80–90 відсотків;
• RАВ-регулювання успішно введено в різних країнах;
• співвідношення між рівнем прибутковості (ставками повернення на базу активів) розподілу електроенергії та державних облігацій (зараз найбільш стабільним інструментом інвестицій). Українські розподільчі компанії працюють із нульовою прибутковістю, а прибуток за державними облігаціями є найвищим в Європі –18–20%;
• вартість кредитних ресурсів (ставки довгострокового кредитування в Україні становлять не менше 20 відсотків, порівнюючи з 2–5 відсотками в Європі).
Як зазначено в листі до Єврокомісії: «Не введення RАВ-тарифу було обумовлено формальним прагненням уряду запобігти різкому підвищенню тарифу на електроенергію для споживачів. Однак протягом останніх чотирьох років тариф на електроенергію підвищували декілька разів, збільшивши більше ніж у два рази для непобутових споживачів і в чотири рази для домашніх господарств. Таке підвищення тарифів жодним чином не пов'язане із впровадженням в Україні системи RАВ-регулювання, а збільшені доходи отримав сектор виробництва електроенергії, в якому переважає вугільна генерація».

Довідково. Асоціація операторів розподільчих електричних мереж України (http://adsoeukr.org/ru/) – громадська організація національного масштабу, яка була створена у лютому 2016 р. Наразі об’єднує 15 регіональних електророзподільних компаній з обсягом розподіленої енергії 40 млрд кВт⋅год на рік, а загальна чисельність приєднаних споживачів (фізичних та юридичних осіб) – понад 7 млн абонентів. Метою діяльності АОРЕМУ є участь у вирішенні системних галузевих проблем і забезпеченні в межах своєї компетенції розвитку електроенергетики, в тому числі через подолання кризового стану вітчизняних розподільчих електромереж, викликаного хронічним недофінансуванням, неефективною регуляторною політикою, відсутністю механізмів заохочення інвестицій тощо.