Атомна енергетика України може стати новою точкою зростання для Європи

Україна — держава з багатими запасами корисних копалин, від яких залежить атомна енергетика. Вона посідає 10-те місце у світі з видобутку урану, запаси якого тут майже вдвічі більше, ніж у США. Країна має 25 % світових запасів титану й лідирує за цим показником у Європі. Тут також зосереджені значні запаси цирконієвих руд.
Україна входить у першу десятку держав з розвиненою ядерною енергетикою, АЕС забезпечують виробництво майже половини всієї електроенергії країни. Маючи такий всеосяжний енергетичний потенціал, Україна може стати новою точкою зростання й ключовим постачальником електроенергії для всієї Європи. У результаті країна отримає нові робочі місця та інвестиції, а Євросоюз — можливість переключити свою увагу з нафти та газу на універсальний продукт — електроенергію.

Однак на цей час українська сировинна база є недооціненною та недоопрацьованою. Виправити ситуацію можуть сучасні геологічні компанії, які повинні підготувати родовища до освоєння, щоб в країну зайшли великі міжнародні інвестори.

«У держави з такою багатою мінерально-сировинною базою, як Україна, повинна бути якісно розвинена інфраструктура, у тому числі пов'язана з підготовкою родовищ як об'єктів потенційних інвестицій. Для такої підготовки необхідна глибока й детальна робота геологічних підприємств нового типу, які брали б на себе ризики попередньої підготовки родовищ. Такі компанії нового типу до останнього часу в Україні були відсутні. Ми взяли на себе ці ризики, оскільки вважаємо, що гірничодобувна галузь України є виключно інвестиційно ємною та привабливою», — коментує Олександр Настенко, директор компанії «Укргеопошук», яка займається підготовкою перспективних геологічних об'єктів до промислового відпрацювання.
«Ми, представники українського великого капіталу, бачимо тут потенціал і мінерально-сировинної бази, і енергетики, і промисловості в цілому. Наш капітал вже працює в різних сферах України. Разом з тим ми бачимо величезну недооціненність як країни в цілому, так і окремих її галузей. Це пов'язано з необхідністю проведення структурних реформ. Локальний капітал розуміє важливість застосування західних стандартів у гірничодобувній сфері та енергетиці України, оскільки навіть сам перехід на ці стандарти підвищує капіталізацію країни, а значить і бізнесу, що тут працює. Ми працюємо над тим, щоб капіталізація України зростала, і будь-який інвестор міг це відчути», — зазначає Геннадій Буткевич, голова наглядової ради компанії «Атомні енергетичні системи України» (АЕСУ).
За словами Віталія Якименка, керівника напряму науково-технічних розробок АЕСУ, «окрема перевага України, яку неможливо відтворити за короткий час, оскільки вона формувалося десятиліттями, — це науково-технічна база і система підготовки персоналу для ядерної енергетики. Науковий потенціал в ядерній галузі здатний у перспективі стати експортним потенціалом України — ми можемо експортувати свої знання і розробки».
«Ядерна енергетика може і повинна стати для України однією з основних точок економічного зростання, — підкреслює Віталій Дем'янюк, голова наглядової ради «НТ-Інжиніринг», компанії у сфері ядерної безпеки. — Для цього галузь зобов'язана пройти шлях якісної модернізації із залученням інноваційних технологій, включаючи нові типи реакторів, які прийдуть на зміну старим. І тоді Україна зможе стати ключовим постачальником електроенергії на європейський ринок і лідером у сфері ядерної енергетики в Європі. Ми будемо здатні своїми електричними перетоками замістити вуглеводневі потоки в ЄС».
Україна — одна з перших країн, які взяли курс на модернізацію своєї індустрії атомної енергетики. Запланована модернізація охопить усі складові: розробку сировини, постачання палива, виробництво супутнього обладнання та впровадження нових ядерних технологій. Під останніми мається на увазі новий тип реакторів — малі модульні реактори (SMR), на які роблять ставку в США й ЄС, де вони масово проходять ліцензування та готуються до впровадження. Україна успішно вписалася в цей тренд.
Інновації в атомній енергетиці України просуватимуться як на рівні держави, так і приватним бізнесом. «Енергоатом», оператор атомних електростанцій України, підтримує програму заміни на SMR реакторів радянського виробництва, у яких завершується термін служби, у співпраці з лідерами індустрії.
У лютому 2018 року «Енергоатом» підписав з Holtec International меморандум, який передбачає впровадження Україною технології SMR-160 з метою задоволення своїх прогнозних потреб у чистій енергетиці в другій половині наступного десятиліття. Україна також може стати виробничим центром для компонентів і систем SMR-160. У травні 2018-го меморандум щодо просування проекту SMR-160 було підписано з приватною компанією АЕСУ.
«Я вітаю промисловців України за їх підприємницький дух у розвитку видобутку корисних копалин з багатих родовищ країни, особливо тих, які необхідні для ядерної енергетики. Україна посідає друге місце після Франції за часткою ядерної енергетики в енергобалансі країни. Завдяки пулу висококваліфікованих інженерів і вчених Україна здатна повністю тиражувати існуючі атомні станції, аби збільшити частку ядерної енергетики, і я сподіваюся, що це буде зроблено. Наша компанія Holtec International активно працює з керівництвом України, щоб впроваджувати і розвивати нашу безпечну реакторну технологію SMR-160 у країні, а також допомогти перетворити її на регіональний центр для будівництва, експлуатації та експорту малих модульних реакторів. Створення внутрішньої пропозиції необхідних металів для ядерного енергетичного циклу слід розглядати як важливий елемент стратегічного плану країни», — сказав д-р Кріс Сінгх, президент і CEO компанії Holtec International.

Першим великим проектом з «переключення» енергосистеми України у європейському напрямку обіцяє стати запланований енергоміст на Польщу й Угорщину. Подальші плани ще більш масштабні. Національна енергетична компанія, що управляє об'єднаною енергосистемою України, у 2017 році підписала з угоду з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) про підключення до мереж 34 європейських країн не пізніше 2025 року.

Источник: http://growthforeurope.economist.com | Прочитать на источнике