Коли виконувана робота є сумісництвом, а коли — ні

Пунктом 11 додатка до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43 (далі — наказ), встановлено, що не є сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.
Тобто якщо оклад працівника за основним місцем роботи, наприклад, становить 7 000 грн, а за іншим місцем роботи 2 500 грн і він працює на 0,5 ставки і за основним, і за іншим місцем роботи, нарахована йому заробітна плата за основним місцем роботи становитиме 3500 грн, а за іншим — 1862 грн (1 250 грн + 612 грн). Оскільки оплата його праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу за основним місцем роботи, то зазначена робота не є сумісництвом згідно з вищеназваним пунктом наказу.
Якщо оклад працівника за основним місцем роботи, наприклад, становить 3 500 грн, а за іншим місцем роботи 2 500 грн і він працює на 0,5 ставки і за основним, і за іншим місцем роботи, нарахована йому заробітна плата за основним місцем роботи становитиме 1 862 грн і за іншим — 1 862 грн (1 250 грн + 612 грн). Оскільки оплата його праці за основною та іншою роботою перевищує повний оклад за основним місцем роботи, то зазначена робота є сумісництвом.
Смілянська ОДПІ