Хто і чому порушує права ветеранів АТО на отримання земельних ділянок?

Згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники бойових дій мають право на отримання допомоги від держави при вирішенні проблем з житлом. Це – в теорії.

На жаль, я не знаю жодного випадку, коли громадянам, які зі зброєю в руках захищали суверенітет і територіальну цілісність України, були б надані позики на будівництво, ремонт або придбання будинку. Насправді, існує дуже небагато випадків, коли рядові бійці-ветерани за своїми клопотаннями отримали земельні ділянки під індивідуальне житлове будівництво. Чиновники з усіх сил намагаються чинити опір законним вимогам ветеранів війни. Вони потурають Конституцію та закони України, при цьому жодним чином не утискуючи власних преференцій.

І знаєте яка найпоширеніша причина відмов ветеранам АТО? Відсутність вільних наділів у містах. Проте ця «відсутність» не заважає отримувати земельні ділянки самим чиновникам виконкомів.

Приклади таких зловживань посадовців загально відомі. Про них говорять у своїх зверненнях Президент та прем’єр-міністр, акцентуючи увагу на свавіллі чиновників у сфері розподілу землі для ветеранів війни. Оскільки зараз я перебуваю на державній службі, то не можу розголошувати історії інших осіб, про які мені відомо. Натомість поділюся власним досвідом.

У вересні 2015 року батько за моїм дорученням вперше звернувся до Голови Львівської міської ради Садового А.І. з клопотанням щодо надання мені земельної ділянки під індивідуальну забудову, як учаснику АТО. Однак, чиновники Управління земельних ресурсів, за прямої вказівки Садового А.І. – як мені згодом стало відомо, – направили на мою адресу лист про те, що вільної землі у Львові немає. Та це звичайнісінький обман – підходящої землі у Львові вдосталь. Одне лихо, ця земля доступна далеко не всім. І точно не учасникам російсько-української війни.

Я особисто віднайшов цілий масив вільної землі, зібрав належні документи та повторно 13.11.2015 звернувся з клопотанням до львівського Голови щодо погодження мені місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації.

Не буду довго розповідати про тонкощі своєї боротьби за те, що моє за правом, лише підсумую – минуло більше двох років, але землю я досі так і не отримав. І моя історія не виняток – по всій Україні існують сотні аналогічних прикладів.

Розуміючи, що потрібно змінювати «напрацьований» чиновниками спосіб потурання прав та гарантій громадян України, я сам вирішив піти на державну службу в установу, де зміг би захищати порушені права людей. І насамперед – ветеранів війни.

Обирав між Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, а також Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Свій вибір я зробив на користь останнього, базуючись на тому, що Омбудсмен, – це посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб.

Сьогодні, я намагаюся сприяти відновленню порушених прав хлопців. Не все, звісно, вдається. Як я вже наголошував, чиновницький апарат налаштований на опір. Та щоденна кропітка праця, у будь-якому випадку, дасть свій результат. За вісім місяців роботи у Секретаріаті мною підготовлено понад 70 подань до ЦОВВ, органів місцевого самоврядування стосовно відновлення порушених прав ветеранів війни, членів їхніх родин, родин загиблих хлопців, інших громадян. 65% порушених прав яких вдалося відновити. Не велика, та все ж Перемога.

Вірю, що з часом ми, ветеранська спільнота, Клуб «За ветеранів до влади», який діє за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», змусимо високопосадовців дотримуватись прав не лише чиновників, а й простих пересічних громадян.

Головний спеціаліст Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
Бондарчук Валерій Олександрович