Черкаські медіа мають одні із найнижчих показників за індексом гендерної чутливості

Дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах, відсутність
дискримінації та сексизму є принципами роботи демократичних медіа в усьому світі. Дослідження об’єктивного стану сучасних українських медіа у цьому зрізі було проведено командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс». Мета моніторингу полягала в тому, щоб виявити гендерний баланс/дисбаланс у журналістських матеріалах регіональних медіа, наявність/відсутність гендерних стереотипів та сексизму. Окрему увагу було приділено вживанню фемінітивів на позначення посад/видів діяльності жінок.
Методологія
Упродовж лютого 2017 року у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа*), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. До уваги не Дослідження ґрунтувалося на виявленні кількісних (експертки/експерти, героїні/герої, фемінітиви) та якісних (гендерно-стереотипні та сексистські матеріали, тематичні публікації на гендерну тематику) показників.
Загальні результати
Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях.
Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%),Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%). Друковані видання мають дещо вищий середній показник – 31%, аніж інтернет-видання – 27%.
У матеріалах журналістських видань зустрічаються 29% героїнь і 71% героїв, тож гендерний розрив становить 42% (2,4 рази). Найвищий відсотковий показник по залученню героїнь – Дніпропетровська (38%), найнижчий – Одеська (20%). Друковані видання мають вищий середній показник –31%, інтернет-видання –25%.
Ще однією складовою гендерного моніторингу стали фемінітиви, які повільно стають нормою вжитку у медіа. У лютому зафіксовано вживання фемінітивів у 25% матеріалів, де згадуються посади або професія жінок, про яких йдеться. Шкала фемінітивів у регіональному розрізі досить широка, від 0% (Херсонська) до 51% (Одеська). Друковані видання мають середній показник – 27%, інтернет-видання – 28%.
Виходячи із загальних кількісних показників та пропорційності присутності жінок і чоловіків у медіа (у відсотковому співвідношенні), сформовано індекс гендерної чутливості журналістики у регіональному розрізі (відсоток експерток, героїнь і вживання фемінітивів). Найвищі показники отримали волинські, дніпропетровські, запорізькі та рівненські медіа, найнижчий показник – у миколаївських, херсонських, черкаських медіа.
Таким чином, регіональні медіа лише третину жінок залучають як експерток і героїнь журналістських матеріалів. Лише чверть регіональних видань ідентифікують жінок на посаді, вживаючи фемінітиви.
Як зазначила гендерна експертка проекту Оксана Ярош, «медіа відіграють ключову роль щодо «видимості» жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства. Користуючись зібраними під час моніторингу даними, ми вирішили вивести Індекс гендерної чутливості журналістики у регіональному зрізі. Це узагальнюючий індекс, надалі ми будемо робити зрізи за різними сферами: політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство, розваги, інше. І також будемо оприлюднювати результати про специфіку ситуації із гендерними стереотипами, проявами сексизму у різних регіонах».
Довідкова інформація:
За Індексом гендерного розриву (The Global Gender Gap Index) у 2016 році Україна посіла 69 місце серед 144 країн, погіршивши свої позиції на 2 пункти порівняно з попереднім роком. Цей індекс показує розрив між чоловіками та жінками за різними показниками у чотирьох основних сферах: економічна участь та можливості, рівень освіти, здоров’я і тривалість життя та політичні права обох статей. Чим вищий індексовий показник – тим він гірший.
*У моніторинговий період були досліджені:
друковані медіа:
Вінницька область ( «33-й канал», «РІА», «Місто», «РЕАЛ», «Вінницька газета»), Волинська («Волинь-нова», «Вісник і К», «Сім'я і дім», «Волинська газета», «Луцький замок»), Дніпропетровська («Зоря-город», «Лица», «Наше місто», «ДнепрВечерний», «Горожанин»), Закарпатська («Новини Закарпаття», «Ужгород», «РІО», «Неділя», «Карпатський об'єктив»), Запорізька («Запорізька правда», «Запорізька січ», «Панорама», «МИГ», «Позиция»), Житомирська («Житомирщина», «Эхо» «20 хвилин», «Місто», «Субота»), Івано-Франківська («Репортер», «Галичина», «Західний кур'єр», «Галицький кореспондент», «Рідна Земля»), Київська («Вечірній Київ», «Газета по-українськи», «Хрещатик», «Деловаястолица», «Плюс»), Кіровоградська («Україна-Центр», «Кіровоградська Правда», «Діалог», «Утренний город»,«Persona»), Львівська («Експрес», «Високий замок», «Ратуша», «Львівська пошта», «Воля народу»), Миколаївська («ВечернийНиколаев», «Рідне Прибужжя», «День за Днем», «Южная правда», «Вперед»), Одеська («ВечерняяОдесса», «Одеські вісті», «Пресс-курьер», «Чорноморські новини», «Порто-Франко»), Полтавська («Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Полтавська думка», «Село Полтавське», «Коло»), Рівненська («Рівне вечірнє», «Рівне Експрес», « Вільне слово», « Льонокомбінат», «Сарненські новини»), Сумська («Сумщина», «Білопільщина», «Ваш шанс», «Панорама», «Ярмарок»), Тернопільська («Свобода», «Наш день», «Номер один», «РІА плюс», «Нова тернопільська газета»), Харківська («Время», «Слобідський край», «ВечернийХарьков», «Харьковскиеизвестия», «Харьковскаянеделя»), Херсонська («Гривна», «Новий день», «Вгору», «Днепровский проспект», «Наддніпрянська правда»), Хмельницька («Подільські вісті», «Актуально для подолян», «Марічка news», «Подолянинин»,«Проскурів»), Черкаська («Вечірні Черкаси», «Акцент», «7 Днів Черкаси», «Черкаський край», «Нова Доба»), Чернівецька («Буковина», «Версії», «Молодий буковинець», «Місто», «Погляд», «Чернівці»), Чернігівська («Гарт», «Деснянська правда», «Вісник Че», «Чернігівщина» та «Семьдней»);
та Інтернет-медіа:
Вінницька область («ВінницяОК», «Вінниця-Інфо», «Власно-Інфо», «Вежа», «I-VIN»), Волинська(«ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь24», «Конкурент», «РайонЛуцьк»), Дніпропетровська («DepoДніпро», «Інформатор», «056.ua», «zabeba.li», «49000.com.ua»), Закарпатська («Mukachevo.net», « Zaholovok.com.ua», «Zakarpattya.net.ua», « Голос Карпат», «ПроЗахід»), Запорізька («061.ua», «Голос», «Zanoza», «Репортер UA», «ЗапоріжжяForpost»), Житомирська («Житомир.info», «Житомир.today», «Вголос.zt», «Журнал Житомира», «1 zt.ua»), Івано-Франківська («Курс», «Фіртка», «Галка», «Правда», «Версії»), Київська («Киев.Vgorode.ua», «Київ на Українській серіалів правді», «Лівий берег», «Громада Приірпіння», «Киевскиеновости»), Кіровоградська («Весь Кіровоград», «Точка доступу», «Гречка», «Новини Кіровоградщини»,«ФотоІнформ»), Львівська («Захід.нет», ЗІК, «Галінфо», «Львівський портал», «Вголос»), Миколаївська («Преступности.Нет», «НикВести», «НовостиN», «ІншеТВ», «Майсіті»), Одеська («Одесса-медиа», «ВикнаОдесса», «Одесскаяжизнь», «Трасса Е-95», «Думская»), Полтавська («ІА"Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Полтава-інфо», «Вполтаве», «Сайт Полтави»), Рівненська («Радіо ТРЕК», «ОГО», «ЧаРівне», «erve.ua», «Четверта влада»), Сумська («sumy.today», «Xpress», «debaty.sumy.ua», «spec-kor.com.ua», «0542.ua»), Тернопільська («Погляд», «Тернополяни», «За збручем», «Доба», «Терен»), Харківська («Статус кво», «Медиа порт», «Объектив», «АТН», «ХарьковТудей»), Хмельницька («Незалежний громадський портал», «Є!», «Всім», «Моя газета», «Хмельницька міська рада»), Херсонська (ІА «Херсонці», «Херсонщина за день», «0552 сайт Херсона», «Херсон онлайн», «ПІК»), Черкаська («ПроЧерк», «Провінція», «Zmi.ck.ua», «Дзвін», «Про Головне»), Чернівецька («Букінфо», «А.С.С.», БукНьюз», «Буковинська правда», «ЧернівціТаймс»), Чернігівська («Свобода ФМ», «Gorod», «Події і коментарі», «ЧеЛайн», «0462.ua»).

___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у рамках проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).