Золотоніські посадовці вперше відвідали німецьке місто-побратим

Очільники Міськвиконкому днями повернулися із робочої поїздки, під час якої перебували у німецькому місті Штольберг, з яким віднедавна Золотоноша розпочала доволі дружню співпрацю.
Витрати взяли на себе партнери, а гостювання у закордонних друзів дозволило трохи більше дізнатися про принципи місцевого самоврядування у ФРН, а також окреслити подальші плани двосторонньої взаємодії. Ініціаторами візиту стали міський голова Штольберга Марсель Шмідт і вже гарно знайомі золотонісцям волонтери Сільвіо Уліг, Марко Галер та Леся Щербій.
Першопрохідцями гірничих земель Саксонії стали міський голова Віталій Войцехівський, його перший заступник Олег Масло, начальник відділу економіки Вікторія Остроглазова та керуючий справами виконкому Оксана Тітаренко. Провели в Німеччині декілька доволі плідних діб, адже колеги зі Штольберга намагались розкрити усі деталі своєї кухні за напрямками діяльності кожного з гостей.
До гурту долучився також і молодий лікар Золотоніської ЦРЛ Олександр Булах, котрий віднедавна працює на новому відеоендоскопічному комплексі, подарованому нашим медикам колегами з ФРН у травні. Тоді, під час презентації обладнання, закордонні делегати обіцяли лікарям допомогу не лише матеріальну, а й професійну. Нинішні відвідини використали для демонстрації українському колезі принципів роботи німецької системи вторинної медицини та її технічної складової.
Перше знайомство із командою очільників міста-побратимів, за загальними враженнями гостей, показало, що у Золотоноші зі Штольбергом чимало спільних спільних підходів до організації роботи. Відзначають і мера німецького міста. У свої 36 Марсель Шмідт добуває вже другий термін на посаді міського голови. Мер міста, до речі, тут обирається аж на 7 років. Паралельно із функціональними обов’язками посадовець встиг ще й збудувати велику родину: нині Шмідт має п’ятьох дітей.
Муніципалітет Штольберга – дуже дружня команда, взаємодія всередині якої повністю заснована на товариських стосунках. Яскраво виражений і принцип взаємозаміни, коли кожен в разі форс-мажору може виконати функції свого колеги. Якщо тут, дивлячись на колектив із Садового проїзду, нічого нового не дізнаємося, то відсутність приймальних днів у тамтешнього мера – явище справді несподіване.
Спілкуванням із містянами займається виключно спеціалізований відділ. Ні, Марсель Шмідт зовсім не недоторкана персона, адже протягом дня абсолютно не цурається жителів свого населеного пункту поза межами муніципалітету. Проте, в процесі роботи німці вважають особисті прийоми громадян справою недоцільною. Для подібних питань у місцевих в розпорядженні є відповідні фахівці, які допоможуть вирішити нагальні проблеми.
Штольберг – місто, що знаходиться на території колишньої НДР. Хоч і будучи найбільш розвиненою серед країн Варшавського договору, за декілька десятків років радянської протекції Німецька Демократична Республіка, як здавалося, безнадійно відстала від своїх сусідів із ФРН. Після падіння Берлінської стіни німці проявили верх солідарності, адже кожна адміністративна одиниця західних провінцій взяла під свою опіку земляків зі східних. Нині бачимо тут мальовниче містечко з розвиненою інфраструктурою та дуже низьким рівнем безробіття. Навпаки – відчувається нестача кадрів у робітничих професіях, а також в сфері освіти.
Особлива увага в німецькому суспільстві приділена громадським роботам. У вечірній час тут доволі складно знайти відкритий заклад громадського громадського харчування. Справа зовсім не в заборонах: жителі Штольберга після роботи залюбки займаються волонтерською діяльністю на користь свого ж міста. Після виконаних завдань проводять час гуртом у своїх клубах за інтересами. До такого стилю життя не примушують, звісно ж, нікого. Проте й людину, котрій спільний добробут не цікавий, як мінімум не розуміють.
Українські представники відвідали в процесі гостювання місцеві мерію, лікарню, школу, пожежну частину та очисні споруди. Медична сфера у ФРН – це ледь не еталон західного світу. Реформа тут відбулася вже давно і німці вже навіть уявити не можуть систему охорони здоров’я, нерозподілену на первинну і вторинну ланки. Вражає в першу чергу якість технічного устаткування всередині, але й увагу привертає відпрацьована система взаємодії усіх ланок лікарні.
– Наявність сучасного обладнання зовсім не означає те, що воно буде якісно використовуватися. Можна встановити безліч новацій, але якщо ми не змінимо психологію та підходи лікарів, то це все безрезультатно. В першу чергу мова йде про тих, хто стоїть на чолі медичних установ. На прикладі Штольберга яскраво бачимо роль саме менеджера на чолі у діяльності лікарні. Неможливо нормально керувати, а думками бути в операційній. Зрозуміло, що людей рятувати треба, але в таких випадках мова йде зазвичай про додатковий дохід, – коментує візит міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський.
На думку посадовця, Золотоноша нині перебуває на правильному шляху щодо медицини. Єдине, чого можливо й не вистачає тамтешнім лікарям, так це більше душевності та милосердя. Німеччина – це педантичність. Тут не побачиш лікаря, який одночасно із прямими обов’язками ще й приголубить свого пацієнта у критичних для нього ситуаціях. Результати ж медичної реформи побачив у гостях наочно і нині ще раз наголошує, якщо зміни в нашій країні відбуваються, значить щось в українській охороні здоров’я не влаштовує, з чогось таки треба починати.
– Дуже вразила чітко побудована система роботи в лікарні. Це те, що й нам треба потроху будувати. Яскраво й видно те, що ідеї в першу чергу повинні народжуватись в голові у локального керівника, а не в в місцевих органів влади. Тільки так можна досягти справжнього успіху, – завершує медичні враження Войцехівський.
Відвідали українці й німецькі очисні споруди. Термін цей у наших реаліях давно став "притчею во язицех" внаслідок використання його в політичних інтересах різних зацікавлених осіб. Вердикт головний – система очищення Штольберга ідентична золотоніській. Тобто, технологія зовсім не застаріла, як авторитетно повідомляють критики зі столиці. Присутній, до речі, й неприємний запах. Все-таки, це асенізація і від смороду не подітись нікуди. Навіть в Німеччині. Єдина відмінність – європейські комунальники із мулу, котрий лишається після численних процесів очищення, роблять ще й газ для місцевих потреб. Цю ідею наші делегати взяли на озброєння й собі.
Надалі плани полягають у дитячій співпраці, культурному обміні та наступних кроках щодо більш ширшого налагодження діалогу. Очікується двосторонній обмін школярів. За кордон поїдуть золотоніські діти, котрі вивчають німецьку мову, а замість до України завітають юнаки та дівчата зі Штольберга. Не лишаться осторонь медична, освітня, соціальна сфери та культурна.
В майбутньому очікується розширена конференція у Нюрнбергу, яка збере представників 50 українських міст та їхніх німецьких побратимів. Там делегати будуть домовлятися про масштабні спільні проекти. Черкащину, окрім нас, на форумі представлятимуть Канів, Корсунь-Шевченківський та Черкаський район.
Налагоджуватимемо діалог і в більш вузьких колах. Штольберг має дружні контакти із населеними пунктами Угорщини та Франції. Цілком ймовірно, що багатостороння конференція відбудеться на території Золотоноші.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике