Стрічка порад для підприємців

ГУ ДФС у Черкаській області пропонує підприємцям переглянути нову підбірку питань – відповідей. Тема – відповідальність.

1. Чи застосовуються до ФОП на загальній системі оподаткування штрафні (фінансові) санкції та пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання з ПДФО, визначеного в річній податковій декларації про майновий стан і доходи при остаточному розрахунку?
Відповідь: Якщо фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

2. Яка передбачена відповідальність за неналежне ведення Книги обліку доходів і витрат ФОП на загальній системі оподаткування?
Відповідь: Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги та її порядок заповнення затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481. Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (абз. 3 п. 177.10 ст. 177 ПКУ). Згідно зі ст. 20 Закону до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 170 грн.). Крім того, статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.) Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.). Отже, у разі якщо перевіркою фізичної особи – підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, встановлюється порушення щодо неналежного ведення Книги обліку доходів та витрат, то такий суб’єкт господарювання притягується до адміністративної відповідальності, а також до нього застосовуються фінансові санкції.


3. Які дії ФОП на загальній системі у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена при цьому відповідальність?
Відповідь: Згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в п. 44.1 і 44.3 ст. 44 (це документи обігу та обов’язок їх зберігання), платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. Відповідно до п. 6.10 розділу 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, у разі втрати Книги обліку доходів і витрат фізична особа - підприємець повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку доходів та витрат та отримати довідку про надання такої заяви. Статтею 121 Податкового кодексу України визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 Податкового кодексу України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Згідно ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.). Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.). Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування Книги обліку доходів і витрат до нього застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання ним вимог пункту 44.5 ст.44 ПКУ (неповідомлення контролюючого органу про втрату Книги та не відновлення Книги у 90-денний термін).

4. Яка передбачена відповідальність для ФОП за неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи?
Відповідь: За неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи фізичними особами – підприємцями передбачена штрафна санкція в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а за ті самі порушення, вчинені платником протягом року, передбачена штрафна санкція в розмірі 1020 гривень. Крім того, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи фізичними особами – підприємцями застосовується адміністративний штраф у розмірі від 51 грн. до 136 грн., а у разі повторного порушення - від 85 грн. до 136 грн.

5. Яка передбачена відповідальність у разі якщо при проведенні документальної перевірки підприємницької діяльності ФОП було встановлено заниження суми чистого доходу, що призвело до заниження податкових зобов’язань з ПДФО?
Відповідь: У разі якщо при проведенні документальної перевірки підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб до платника податків застосовується штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, на платника податку накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

6. Які дії ФОП - платника єдиного податку у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена при цьому відповідальність?
Відповідь: Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Форми Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість), і книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 (далі – наказ № 579), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245.
Згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. Відповідно до п. 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, у разі втрати Книги обліку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.
Пунктом 7 Порядків встановлено, що Книги обліку зберігаються у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.
Відповідно до ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.). Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.). Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем Книги обліку до неї застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання нею вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ (неповідомлення контролюючого органу про втрату Книги та не відновлення Книги у 90-денний термін).

7. Яка відповідальність передбачена для ФОП - платників єдиного податку за несвоєчасну сплату авансового внеску цього податку?
Відповідь: Згідно з п.122.1 ст.122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідної групи згідно Податкового кодексу України.

8. Яка передбачена відповідальність за неведення або неналежне ведення книги обліку доходів та книги обліку доходів та витрат ФОП - платником єдиного податку?
Відповідь: До фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які не ведуть або ведуть з порушенням облік доходів та витрат, застосовується відповідальність у вигляді адміністративного штрафу. Крім того, за не оприбуткування (неповного та /або несвоєчасного) оприбуткування готівки в книзі обліку доходів та книзі обліку доходів та витрат контролюючі органи застосовують штрафні санкції відповідно до вимог Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95-ВР «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

9. Чи необхідно ФОП платникам єдиного податку зберігати первинні документи та чи передбачена відповідальність за їх незбереження?
Відповідь: Фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються. За незбереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму податкового боргу нараховується пеня після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ. Більше про відповідальність спрощенців за незбереження первинки читайте: https://www.facebook.com/sfs.cherkasy/posts/646041432216409:0

10. Чи передбачена відповідальність за не подання ФОП – платником єдиного податку заяви для внесення змін до відомостей, які зазначені у реєстрі платників єдиного податку (у разі зміни місця провадження господарської діяльності)?
Відповідь: Податковим кодексом України не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у разі зміни місця провадження господарської діяльності. Водночас у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Окрім того, якщо зміна місця провадження господарської діяльності призводить до збільшення розміру ставки єдиного податку, зокрема у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, то до платника, яким не подано заяву про зміну місця провадження діяльності, застосовується відповідальність, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ (накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідної групи згідно Податкового кодексу України).

11. Чи передбачено відповідальність за не виконання в кінці дня операції «службова видача», якщо кошти зберігаються на місці проведення розрахунків?
Відповідь: Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстраторів розрахункових операцій (РРО), а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Не проведення через РРО суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використанням операції «службове внесення», може призвести до невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті.
У разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, застосовуються фінансові санкції у розмірі:
вчинене вперше – 1 гривня;
за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Водночас якщо операцію «службова видача» не зроблено в кінці дня, при цьому для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту було здійснено операцію «службове внесення», то невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, не виникає.