Дмитро Виноградов: «Влада просить інвесторів у найближчий час її не турбувати!»

Економічний експерт, керівник Черкаського регіонального центру інвестицій та розвитку Дмитро Виноградов – про те, чому Черкащина не приваблює інвесторів і найближчим часом не привабить.

Біля 410 млн. доларів США – таким на кінець минулого року був загальний показник обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку області. Парадоксально, але цифри не брешуть: на початок 2014 року цей показник становив 890 мільйонів доларів США.
Минулого року наша область змогла залучити лише 5 мільйонів доларів інвестицій – і то, лише завдяки проекту, реалізація якого розпочалася ще у 2013 році…
У чому причина такої плачевної ситуації із інвестиціями на Черкащині? Я свідомо не буду торкатися теми АТО.
Бо одна із головних проблем - це нинішня «інвестиційна стратегія» Черкащини, що нагадує набір хаотичних неперіодичних дій. Вона не має стратегічного спрямування і не сприяє розкриттю внутрішнього потенціалу регіону – спрямована лише на приваблення інвесторів до реалізації окремих інвестиційних проектів або недопущення припинення діючих проектів. Загальне враження від здійснення регулювання інвестиційної діяльності на місцевому рівні - розрізнена і неупорядкована система. І головне, засоби та інструменти регулювання інвестиційної діяльності на рівні районів та окремих громад не імплементовані до базових нормативно-правових документів регіонального розвитку, у першу чергу – до стратегії регіонального розвитку.
На другому місці – проблема розкриття потенційним інвесторам внутрішнього потенціалу області. У чинній «Стратегії регіонального розвитку Черкаської області на період до 2020 року» можна знайти лише аналіз окремих галузей економіки регіону - проте він не має стратегічної спрямованості як загалом, так і в контексті підвищення інвестиційної привабливості Черкащини, зокрема. Зі «Стратегії…» інвестору важко зрозуміти перспективи своїх капіталовкладень у наш регіон.
Третя проблема - неефективність окремих інструментів фінансування регіональних проектів. Ресурси Державного фонду регіонального розвитку поки що спрямовуються на фінансування “поточних”, а не стратегічних (як це мало б бути згідно законодавства) проектів. Тим самим, не лише нівелюється принцип діяльності фонду, але й “поточні” проекти фінансуються за кошти, які б мали спрямовуватися на стратегічно важливі для громади проекти.
І останнє – можливо, найважливіше. Коли представники влади у публічних виступах декларують всіляку підтримку інвесторів, обіцяють створити сприятливе регуляторне середовище для бізнесу, тощо - їм слід пам’ятати, що бізнес дуже уважно слідкує за ФАКТИЧНИМИ діями влади. Наприкінці 2015 року бізнес дуже чітко побачив, як влада НАСПРАВДІ йому «сприяє».
У прийнятому бюджеті Черкаської області не передбачено фінансування ЖОДНОЇ програми, яка б сприяла розвитку бізнес-середовища регіону. Навіть тісно пов’язаних зі «Стратегією регіонального розвитку» (стратегічна ціль№1 – «Підвищення конкурентоспроможності регіону» (стимулювання залучення інвестицій, створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу).
Так само представників бізнес-середовища регіону вразило призначення на посаду першого заступника голови ОДА людини без досвіду роботи у реальному секторі економіки – це дає ще один сигнал для бізнесу, що на найближчий час влада не ставить серед своїх головних пріоритетів економічний розвиток Черкащини.
Іншими словами – влада просить і місцевих підприємців, і іноземних інвесторів у найближчий час її не турбувати!

Для довідки: П'ятірка основних країн-інвесторів Черкащини, на які припадає 87,6% загальних інвестицій – це Беліз, Кіпр, Велика Британія, Німеччина та Чехія. Найбільші обсяги прямих інвестицій досьогодні припали на підприємства промисловості – майже 78% загального обсягу. У сфері переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій було спрямовано на виробництво харчових продуктів та напоїв. У підприємства торгівлі залучено майже 8% загального обсягу прямих інвестицій, у підприємства та організації, що здійснюють операції з нерухомим майном – 7 %, у підприємства сільського, лісового та рибного господарства – 4,2%, транспорту та логістики - 1,6%.