Чиновники вже знайшли перші результати децентралізації

Проведено "круглий стіл" на тему "Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Черкащині".
22 грудня 2015 року в м. Каневі відбувся круглий стіл за участі заступника голови Черкаської ОДА Юрія Саса, директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА Сергія Пасічника та представника офісу реформ у Черкаській області Любові Ропало, на тему: "Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Черкащині".
У заході прийняли участь голова Канівської РДА Сергій Дубенець, голови сільських рад, депутати Канівської районної та міської рад, голова Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи Микола Чорний, представники громадських організацій та ЗМІ, та ін. Організатором заходу виступила Черкаська обласна організація Комітету виборців України. Модерував процес – голова обласного осередку Комітету виборців України Максим Михлик.
Основні теми, які були представлені до обговорення: правове врегулювання децентралізації в Україні, перший досвід добровільного об'єднання територіальних громад, перші результати фінансової децентралізації та децентралізація у контексті Конституційної реформи.
Одним із ключових питань круглого столу, було дослідження практики та досвіду вже існуючих територіальних об’єднаних громад.
Заступник голови Черкаської ОДА Юрій Сас розповів про те, що в Черкаській області вже існує 3 об’єднані територіальні громади – Єрківська, Білозірська та Мокрокалигірська. В Канівському районі було попередньо розроблено 7 територіальних громад. На разі – перспективним планом затверджено 3, ще дві не були затверджені Кабінетом Міністрів України та наразі чекають погодження. Тобто, у разі їх схвалення у Канівському районі мають бути 5 об’єднаних територіальних громад та місто Канів.
Наразі головними чинниками, які лякають місцевих чиновників та жителів, є сумнівна фінансова спроможність деяких населених пунктів, адже дуже часто села не хочуть бути бюджетними донорами міст. Така ситуація виникає, коли населені пункти, які планують об’єднати, мають значний дисбаланс бюджету.
За умови об’єднання, як відомо, навіть сільські громади набувають функцій, повноважень та фінансових ресурсів на рівні міста обласного значення, тобто до цих податків і зборів гарантовано отримують 60 % податку на дохід фізичних осіб, який завжди був основним і найпрогнозованішим джерелом наповнення бюджетів. Крім того, об’єднані у відповідності до перспективного плану громади отримають підтримку від держави на розвиток інфраструктури – кошти з Державного фонду регіонального розвитку, а також субвенції з державного бюджету на формування відповідної інфраструктури. І найголовніше – усі об’єднані громади переходять на прямі бюджетні відносини з державним бюджетом. Тобто їхні гроші не розподілятимуться з області чи району, як зараз, а напряму надходитимуть з державного бюджету, – зауважив Сергій Пасічник.
До того ж, одним з головних завдань реформи децентралізації є збільшення інвестиційної привабливості територій. Один зі шляхів – передача земель, у тому числі і поза межами населених пунктів, в управління спроможним громадам. Це спростить бюрократичні процедури, землі громад стануть більш цікавими для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.
Також, до добровільного об’єднання територіальних громад стимулює підписання партнерських угод, які дозволяють визначити певні перспективи використання додаткових коштів, що надійдуть у бюджет громади.
За словами заступника голови Черкаської ОДА, держава передає повноваження і ресурси громадам, які вона вважає спроможними – сьогодні це міста обласного значення і (поки що) райони. Саме туди зараз віддано найбільше повноважень і ресурсів. Тепер в один ряд з ними поставили ще й об’єднані громади. Тобто сьогодні у невеликих громад з’являється можливість без отримання офіційного статусу міста обласного значення одержати такі ж повноваження і джерела надходжень, об’єднавшись з іншими громадами.
Для вже заможних громад об’єднання дає стимул і ресурс (людський, земельний) для подальшого розвитку, для бідних – можливість до такого розвитку у вигляді підтримки сусідів. Відмовившись від ідеї об’єднання громад, ми не даємо бідним громадам навіть шансу жити краще.
Хоча в той же час, за словами заступника, процес децентралізації та територіального об’єднання громад неможливий повною мірою без значних законодавчих змін, зокрема і до Конституцій України, Податкового та Бюджетного кодексів, законів "Про статус депутатів місцевої ради" та "Про місцеве самоврядування".
Отже, ця реформа – єдиний поки що варіант, який дає шанс усім без винятку громадам розвиватися, створювати якісний рівень життя на усіх територіях. Реформа не шкодить і без того заможним громадам, натомість дає шанс тим, хто без сильного сусіда розвиватися не може – а це більшість сіл країни.
Іншого варіанту створення сильних і заможних територій, незалежно від того, місто це чи село, сьогодні немає.
Маємо нарешті починати йти шляхом, яким наші більш розвинені європейські сусіди успішно йдуть давно.
Повідомляють у секторі інформаційної та регіональної політики, забезпечення доступу до публічної інформації апарату Канівської РДА

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике