Майже зимові холоди, що раптово заполонили Золотоношу, змусили місцевих мешканців розпочинати опалювальний сезон. Зокрема почали опалюватись міські школи №№ 2, 3 та 6.
Якщо в домашніх умовах, не зважаючи на шалені ціни, здійснити це простіше, то вітчизняна комунальна сфера зазвичай потерпає найбільше.
Особливий період щороку переживають українські школярі протягом останніх тижнів перед початком опалювального сезону, коли вмикати обігрів ще не дозволяє держава, а природа вже не зовсім м’яко натякає, що літо скінчилося. Лихо споконвічне і носить характер глобальний, адже країна, яка міцно сіла на "газову голку" десяток років тому, інакше енергетичну політику будувати не могла.
Дедалі більше проблема розширювалася останніми роками, адже цьому активно сприяли у комплексі і економічна криза, і цінова політика на імпорт природного газу. Найбільш песимістичні прогнози співвітчизників щоліта запевняли, що під час опалювального сезону замерзнуть всі, та більш-менш досі період протікав спокійно. Тепло було, але у суворо обмежених часових рамках.
"Доки грім не вдарить, "мужик" не перехреститься" – принаймні у енергетичній сфері ця приказка, на щастя, стосується тільки російських "мужиків", адже через розрив відносин з їхньою країною Україна й розпочала терміновий процес не лише освоєння нових шляхів імпорту, а й запровадження альтернативного опалення.
Державна програма працює, проте, що й логічно, більше уваги приділяє сільській місцевості. Тамтешня інфраструктура, котра доживає останні дні, без втручання може перетворитися на одну велику гуманітарну катастрофу. В той же час не стоять осторонь і такі міста, як Золотоноша, де місцеве самоврядування має дещо більше повноважень. Тут намагаються реформувати енергетичну систему самотужки.
Про поступовий процес заміни та переобладнання старих котлів, що перебували на балансі золотоніських комунальників, регулярно повідомляли місцеві ЗМІ. Але, зазвичай, подібні новини мало про що говорили мешканцям, адже термін "твердопаливний котел" ще доволі далекий від практичного використання широкими масами, та й зрозуміти важливість економної роботи умовної котельні N у одному з мікрорайонів складно.
Все пізнається на практиці, особливо коли зачіпає вона своїми позитивними наслідками особисто. Сьогодні, не чекаючи початку сезону, почали опалюватись міські школи №№ 2, 3 та 6. Тут ще влітку "Водоканал" здійснив заміну газових водогрійних котлів на твердопаливні.
Тоді комунальники зазначали, що роботи виконані з метою зниження споживання енергоресурсів, підвищення якості та надійності енергозбереження. Головна ж мета – скорочення фінансових витрат на енергопостачання об’єктів комунальної теплоенергетики.
Переобладнання двох газових водогрійних котлів "НИИСТУ-5″, розташованих у ЗОШ №3, на твердопаливні дозволило скоротити фінансові витрати "Міського водоканалу" із одного мільйону до 100 тисяч гривень. Встановлення у ЗОШ №6 опалювального котла "ARS 400 LM" Коростенського заводу теплотехнічного обладнання без залучення сторонніх приватних фірм зменшила витрати із 800 до 230 тисяч гривень.
Цифри, звісно, вражають, але красномовніше за них говорить відчуття власного комфорту нині. І це – найголовніше.
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "У трьох школах увімкнули опалення на альтернативних джерелах"