АУДИТ В УКРАЇНІ: ЧОМУ УРЯД СТВОРЮЄ НЕРІВНІ УМОВИ КОНКУРЕНЦІЇ

Відповідно до Програми дій Уряду України, ухваленої Верховною Радою, нова політика управління державною власністю передбачає залучення міжнародних аудиторських компаній до аудиту ключових державних установ. Постає питання, як саме це може вплинути на український аудит і що можна очікувати учасникам ринку від запропонованих змін?
На сьогодні в Україні право на здійснення аудиторської діяльності мають біля 1,5 тис. суб’єктів аудиторської діяльності, чинний сертифікат аудитора мають 2,8 тис. осіб, а загалом в аудиторському бізнесі зайнято понад 8 тис. працівників. Попри всі перешкоди, аудит в Україні розвивався орієнтуючись на європейський досвід. Упродовж більше ніж 20-річної історії розвитку аудиторської діяльності в Україні виникли великі вітчизняні фірми та з’явилися фахівців високого рівня. Всі ці компанії створюють робочі місця та забезпечують надходження податків до державного бюджету. Однак, як зазначає Голова Аудиторської палати України Іван Нестеренко: «Програма дій Уряду може поставити на межу існування українські аудиторські компанії».
Урядове рішення можна апелювати з декількох позицій. Перш за все, відбувається неправомірне обмеження конкуренції у сфері аудиторської діяльності всупереч вимогам Конституції України. Йдеться саме про наміри влади щорічно залучати до проведення аудиту ключових державних підприємств лише міжнародні компанії. В той же час, коли йдеться про міжнародні компанії, насправді маються на увазі суб’єкти аудиторської діяльності, що були засновані громадянами України, які на підставі договорів використовують у найменуваннях іноземні бренди. Таким чином, встановлення в програмі діяльності Уряду переваг одним українським суб’єктам підприємницької діяльності над іншими порушує Конституцію нашої держави.
Роз¬робник першого законопроекту «Про аудитор¬ську діяльність» Володимир Головач відзначає, що урядова програма має значущі помилки, адже законодавству України невідомий такий термін як «міжнародні аудиторські компанії». В даному випадку, якщо маються на увазі іноземні аудиторські компанії, то, відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або суб’єкту господарювання України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Безумовно, така процедура ускладнить процес перевірок та призведе до зайвого витрачання державних коштів.
Коли ж говорять про міжнародні аудиторські компанії, то мають на увазі так звану «велику четвірку» - PWC, Deloitte Touche Tohmatsu, Ernst&Young та KPMG. З огляду на плани Уряду, всі «вершки з ринку» знімуть саме вони. Так, наприклад, за останньою інформацією Мінагрополітики державне підприємство спиртової и ликеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» будуть перевіряти одразу всі ці чотири компанії. Чому до аудиту не були допущені вітчизняні фірми – невідомо.
В цьому контексті, беручи до уваги діяльність дійсно іноземних компаній, про які йдеться мова вище, варто зазначити, що вони, як правило, здійснюють не аудит фінансової звітності, а надають аудиторські послуги у вигляді консультацій з юридичних та фінансових питань, а також аналіз фінансової та господарської діяльності, тобто обслуговують бізнес транснаціональних компаній, а також компаній, що мають на меті розміщення своїх акцій на відомих світових біржах. Для надання таких послуг не обов’язково виконавцем має бути аудиторська фірма, зареєстрована в Україні та включена до Реєстру аудиторських фірм, який веде Аудиторська палата України.
Щодо нинішніх учасників аудиторського ринку, то вони, звісно, дуже песимістично коментують урядові ініціативи. Так, голова Спілки аудиторів України Наталія Гаєвська відзначає, що за двадцять років становлення аудиторської діяльності в Україні сформувались великі національні аудиторські компанії, які мають у своєму штаті професійних фахівців в галузі аудиту, економіки, фінансів та контролю, спроможних надавати аудиторські послуги на високопрофесійному рівні. Надаючи переваги лише міжнародним фахівцям, українські залишаться без роботи, а більшість вітчизняних компаній будуть змушені піти з ринку. У свою чергу, Іван Нестеренко наголошує на потребі взагалі скасувати відповідну норму у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України щодо щорічного залучення до проведення аудиту ключових державних підприємств міжнародних аудиторських компаній, адже це дозволить зберегти український аудиторський ринок у сучасних складних економічних умовах.
Аудиторська діяльність виникла в Україні зі становленням ринкової економіки як наслідок боротьби нового зі старим. На сьогодні аудит в Україні вже набув чітких ознак невід’ємного елемента інфраструктури рин¬кової економіки. Але головним недоліком сьогодення, на думку Воло¬димира Головача, є «неспроможність українських аудиторів до консолідації в напрямку підготовки нового за¬конопроекту «Про аудиторську діяльність», який повинен бути запропонований до обговорення серед широкого загалу аудиторів, та відправле¬ний в міжнародну організацію на експертизу». На жаль, урядові ініціативи можуть сьогодні поставити великий хрест на прагненнях аудиторської спільноти відповідати світовим стандартам.