– Спитай у мене в передноворічні дні, як мене звати, і я скажу: Дід Мороз! По три-п’ять-сім ялинок щодня – це ж витримати треба! І за кулісами не відпочинеш, надягнув на себе шубу й бороду, ти – Дід Мороз. Не тільки навколо ялинки: в гримерці, в коридорі, де б не був. Така в Діда Мороза доля…
Актор лялькового театру Василь Євтушенко – мій однокласник. Та, навіть маючи такий залізний блат, я ледве-ледве вмовив його на півгодинне інтерв’ю, і то – між виступами й у вихідний, коли хоч трохи менше новорічних ранків.
– Ну де ти був два тижні тому! Хоч ні… Два тижні тому я був Миколаєм. От на початку грудня, могли б не поспішаючи, під чашку кави посидіти, якісь випадки пригадати.
Василь (не посміхайтеся!) – це справжній Дід Мороз. Він став Дідом Морозом навіть не двадцять п’ять років тому, коли поступив актором до рівненського лялькового театру, а ще раніше, у студентські роки. Саме тоді приміряв він на себе білу бороду й простий червоний грим, а ще ту тремтливу впевненість малечі, що Дід Мороз обов’язково прилетить з Лапландії на свято й залишить під ялинкою чи вручить сам найкращий у світі подарунок. І досі залишає за собою це почесне амплуа.
– Невже сучасні діти, які орієнтуються в комп’ютері частіше краще, ніж батьки, вірять у Діда Мороза?
– Природно! До якогось віку в Діда Мороза вірять всі. А як дорослішають – по-всякому буває. Комусь подобається: стараються якнайдовше не розставатися з вірою в казку. От кілька днів тому батьки на ранку просять привітати хлопчика: «Он того, що сидить на стільчику». Підходжу, а дитина спить, оперлася на спинку і так солодко дрімає. Вони його будити: «Вставай, до тебе Дід Мороз прийшов!» Малий ураз аж підскочив, і головою крутить: «Де?!» А я буквально перед ним стою. Зате вже стільки радості було: прокинувся у казці.
А ще було таке: у проміжку між двома ранками у школі виходжу на хвилинку на ганок зі службового входу, вдихнути свіжого повітря. Проходять мама з хлопчиком. Малий побачив Дідуся Мороза, підбіг і просто в лоб: «У тебе подарунки є?» Кажу, нема, вже всі роздав. «А коли будуть?» На Новий рік все буде! Пацан зітхає тяжко і по-дорослому відказує: «От так завжди: подарунків немає, снігу немає… І як, скажіть, бідній дитині зустрічати Новий рік?!»
– Раніше, пам’ятаю, на ранках Дід Мороз витягував зі свого лантуха пакетики з цукерками, і всі були щасливі. Тепер батьки «допомагають» наповнити мішок. А щоб, бува, не помилилися з презентом, дитина має написати лист Дідові Морозу. Чого чекає нинішня малеча?
– Усім давай планшети, ноутбуки, круті мобілки. Щоправда, й від солодощів не відмовляються ніколи. Якщо дитина підбіжить зненацька, в мішку завжди є «запасні» батончики й цукерки. Без них «живим» з ялинки не втекти.
– І навіть на крутих корпоративах?
– Останнім часом я стараюся на них не працювати: всіх грошей не заробиш. Як правило, чим багатша фірма, тим більш прагматичні діти приходять на ялинку. Вірші вже не розповідають, а головне твоє завдання – не переплутати, кому який пакунок. Вони й не глянуть на Діда Мороза: відразу розпаковують подарунки. Хоча буває і навпаки. Раз, саме на одному з таких ранків, боязко підходить до мене малесеньке дівчатко. А оченята такі вже нещасні… Присів до неї, запитую: «Як тебе звуть, маленька?» Відповідає: «Настя». Аби хоч трішечки її розрадити, перепитую: «А як тебе вдома мама кличе?» Чекав, що скаже, там, Настусечка, Настуся. Вона мені тихенько: «Сікуха…» Й сльозинка заблищала. Я сам тоді ледь стримався, щоб не розплакатися. Але мені не можна, грим поплив би…
– Виходить, Дідусем Морозом працювати тяжко?
– То, слава Богу, був виняток. Усе, на щастя, навпаки. І може статися, що Дід Мороз – найкраща роль у ляльковому театрі. Але потрібно чесно в неї вжитися: у тебе діти вірять і люблять тебе, що б там не було. Словами цього відчуття не передати. Котрась малеча намагається торкнутися твоєї шуби, тихесенько, аби Дідусь Мороз не бачив, а інші тягнуться до тебе рученятами і щиро, віддано заглядають в очі. В такі хвилини дійсно почуваєш себе Дідусем Морозом. Й «несправжнім» бути вже не маєш права.
Источник: Регiоальний портал - РIВНЕ | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Дід Мороз: головне – не переплутати подарунки"