До холодів більшість добровольчих батальйонів не готова

Представники Народної ради Шполянщини з гуманітарним вантажем, який був зібраний мешканцями Шполи, та адресними посилками й передачами героїчним землякам побували в зоні АТО.
Вони побували в Маріуполі, і вже через деякий час зустрілись з одним із вояків АТО, якому земляки з Лебедина передали необхідні речі. Спілкуючись, вони дізнались, що чоловік був поранений, але, на щастя, все обішлось.
Хлопці були дуже раді бачити земляків-волонтерів, з вдячністю напоїли їх кавою, і вони вирушили в інший бік міста, де на гостей очікували уже знайомі бійці добровольчого батальйону спеціального призначення "Свята Марія". Їх запросили також на богослужіння, в якому беруть участь бійці батальйону, але, не маючи часу, чоловіки рушили далі.
"Якби ви тільки знали, як вони моляться, якби люди так молилися, як моляться наші воїни в зоні АТО, то Україна була б святою державою",– це слова одного священника, який часто править бійцям службу Божу.
До стійких холодів більшість добровольчих батальйонів не готова. У них надія тільки на народ та волонтерів. На генералів , більшість з яких війну використовують у власних цілях, надії у бійців мало. Волонтери запевнили вояків, що це була не остання поїздка до них.
Проїхавши близько пятдесяти кілометрів, волонтери прибули в батальйон "Черкаси". Хоч цей батальйон і забеспечений добре, (в порівнянні з іншими), але більшість бійців, зустрічаючи волонтерів, радіють як діти. Тут також була передана одна адресна посилка з рук в руки. Більша половина вантажу була залишена саме цьому батальйону.
Бійці отримали теплі речі, кілька мішків нових валянок, які для бійців надали підприємці Сергій Скотар та Олександр Присяжненко. Також був доставлений від керівництва району брезент та рулон поліетиленової плівки, дитячі листи та малюнки, а також продукти, цигарки та все те, що зібрали небайдужі шполяни для своїх захисників. З рештою гуманітарного вантажу волонтери відправились в одну із рот, де несуть службу інші наші земляки. Там вони майже повністю розвантажились.
"Нам ще ніхто стільки не привозив", – почули вони від одного з бійців. Особлива потреба в польових умовах є в таких продуктах, що достатньо їх залити окропом, шоб страва була готовою, ("Мівіна", супи в брикетах та інше). Також потрібний одноразовий посуд, вода та цигарки, а також три невеликих брезента (3х4) для будівництва бліндажів.
Далі волонтери поїхали в супроводі польовими дорогами і лісопосадками, де бачили справжніх захисників з передової. Не зовсім добре одягнуті, трохи брудні від того, що знаходяться в чорній сирій землі, часто на сухому пайку, але який вони великий мають патріотизм і силу віри!
Щира подяка усім небайдужим людям, котрі в скрутну хвилину не стоять осторонь і допомагають нашим захисникам. Саме завд’яки їм, тим, хто допомагає, здійснюються ці поїздки в зону АТО. За небайдужість до питань забеспечення потреб військовослужбовців– учасників АТО велика подяка Нелі Кабай, усім лікарям, фармацевтам і всьому колективу Шполянської поліклініки, а також лікарям-пенсіонерам.
Також велика подяка Михайлу Сідлецькому за допомогу паливом, Павлу Мальчику за продукти, Олександру Орлову за грошову допомогу, жителям вулиці Таранця та вулиці Попова, депутатам міської ради Петру Комару та Дмитру Тищенко, який уже не один раз їздив в зону АТО, не шкодуючи свого автобуса для доброї справи, сільському голові села Товмач, Сергію Ковалю, який сам брав участь у боях на горі Карачун під м. Слов’янск. Наші захисники вдячні за те, що про них не забувають, та допомагають. Україна сильна своїм потужним народним духом, тож ми обов’язково переможемо!

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике