Податкова реформа запустить незворотній процес змін в усій економіці – Ігор Білоус

Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус переконаний, що запропоновані Урядом реформи податкової системи дадуть поштовх незворотному процесу змін в інших секторах економіки.
В інтерв’ю Інформаційному агентству Укрінформ Ігор Білоус виокремлює найзатребуваніші податкові пропозиції Державної фіскальної служби, включені в урядовий пакет реформ, та підкреслює: «Особисто я буду боротися за кожну нашу ініціативу».
У числі пропозицій, поданих ДФС, Голова служби, зокрема, називає податковий компроміс, який має стати «стартовим майданчиком для початку реформування податкової системи», а також зміни в оподаткуванні прибутку, що радикально спростять обрахування податку та обмежать суб'єктивізм податкових інспекторів у визначенні бази оподаткування.
«Це й детінізація доходів громадян, подолання корупції, декриміналізація податку на додану вартість, підтримка малого й середнього бізнесу», - продовжує перелік напрямів податкової реформи Ігор Білоус.
Він також пояснює, як стимулюватиметься детінізація економіки та зростання виробництва в Україні завдяки реалізації поданих одним пакетом ініціатив із реформування єдиного соціального внеску (ЄСВ), обмеження готівкового обігу, запровадження непрямих методів контролю доходів фізичних осіб, добровільного разового декларування майна та податкової амністії для громадян.
Керівник Державної фіскальної служби нагадує, що реформа єдиного соціального внеску передбачає значне, у 2,5 раза, скорочення податкового навантаження на ту частину зарплати, яку чимало працедавців виводять з готівкового обігу і роздають у конвертах. Запропонований порядок обрахування ЄСВ сприятиме не тільки детінізації зарплати, а й її зростанню.
Непрямий метод контролю сплати податків, за словами Ігоря Білоуса, полягає у запровадженні контролю відповідності фактичних витрат громадян на придбання активів, насамперед вартісних, їхнім реальним доходам.
Одночасно буде запропоноване разове добровільне декларування майна та податкова амністія для громадян, котрі, як пояснює Голова ДФС, дозволять встановити точку відліку активів фізичних осіб на момент введення непрямого методу контролю сплати податків.
«Усі, хто захоче легалізувати своє майно, свої заощадження, зможуть це зробити, - зазначає Ігор Білоус – Той, хто добровільно задекларував свій майновий стан, буде звільнений від відповідальності за колишні порушення податкового чи валютного законодавства. Із доходів, зазначених в разовій декларації, не треба буде платити жодних додаткових платежів».
Він також пояснює, що наступний захід – обмеження готівкових розрахунків сумою 15 мінімальних заробітних плат (на сьогодні – 18,3 тис. гривень) – має на меті припинити підживлення тіньового ринку та вивести Україну з числа найвідсталіших країн Європи за рівнем готівкового обігу.
«Результатом втілення цих пропозицій передусім стане легальна зарплата. Не одразу, але за рік ми виведемо доходи наших громадян із тіні. Практика доплат у «конвертах» стане невигідною, а покарання за порушення - суворим і невідворотним», - продовжує очільник ДФС.
Разом з тим, працедавці отримають мотивацію до збільшення реальної зарплати своїм працівникам, зростатиме її частка у кінцевій вартості продукту.
«По-друге, обмеження готівкових операцій та контроль за витратами чиновників скоротять ринок чорної готівки, тіньові готівкові операції стануть небезпечними. Хабар горітиме в руках хабарника, ним буде неможливо скористатися. У підприємців не буде ані потреби, ані можливості приховувати товар для збуту поза обліком. Таким чином, тіньова економіка поступово попрямує до «світла», - коментує прогнозні зміни в економіці Ігор Білоус.
На його переконання, у результаті застосованих заходів десятки мільярдів гривень додатково будуть спрямовані у банківську систему. Банки при цьому зможуть у 2-3 рази збільшити ліквідність. Банківська система відновить довіру клієнтів, а Нацбанк забезпечить довіру до гривні. Зрештою, ці заходи стабілізують фінансову систему країни.
«Ринок запрацює в усіх секторах, - підсумовує Ігор Білоус.- Зменшиться ставка рефінансування, почнеться поступове зниження банківських кредитних ставок, тож нарешті гроші підуть в економіку, зросте виробництво. Завдяки зменшенню ціни кредитних ресурсів знизиться кінцева вартість товарів і послуг, а внаслідок збільшення пропозиції посилиться конкуренція. У підсумку – матимемо пристойні зарплати та більше якісних товарів і послуг за цілком прийнятними цінами».