Високопосадовець із міністерства очолив рівненський жек

Тепер це ні для кого не секрет: начальник управління житлової політики Мінрегіонбуду Юрій Юсипець відучора очолив «Перспективне» – найбільше і потенційно найперспективніше з рівненських житлово-комунальних підприємств. Те саме, яке обслуговує найбільший і відносно новий спальний мікрорайон Північний. Склалося так, що це й найбільш проблемне з усіх рівненських ЖКП.
Вакантною посада начальника жеку залишалася трохи більше ніж місяць. Міський голова намагався підібрати на неї відповідального й упевненого у своїх силах фахівця, такого, щоб зумів приводити до ладу й утримувати в умовах вічної фінансової кризи величезний житловий масив, зміг згуртувати колектив комунального підприємства. Те, що Володимирові Хомку вдалося переманити зі столиці керівника однієї з ключових структур профільного міністерства – без сумніву, удача.
Юрій Юсипець погодився розповісти газеті й про себе, і про професійні позиції, і про найближчі стратегічні плани директора ЖКП. Це ексклюзивне інтерв’ю – до вашої уваги.
– Юрію Григоровичу, усім, мабуть, цікаво, як ви на це наважилися: зі столиці – і в рівненський жек. Це ж – майже як у пекло, де роботи не переробити?!
– Я – практик, житловик. Десять років очолював у Новограді-Волинському квартирно-експлуатаційну частину. Там мав чотири домоуправління, а в них на балансі – 115 будинків. Електрика, підстанції, котельні, всі інженерні мережі… У «Перспективному» – 103 будинки. Різниця невелика.
– А про його проблеми знаєте?
– Те, що мене найбільше непокоїть, – велика заборгованість перед працівниками із зарплати та те, що мешканці боргують за утримання житла. В таких умовах починати, звісно, тяжко, та я прийшов не для того, щоб відпочивати. А тому, що скучив за роботою. У міністерстві – лише закони і папери. Я добре знаю Володимира Хомка, який теж очолював одне з управлінь у нашому міністерстві. Тому вважаю, що продовжую роботу в команді. Тепер найголовніше для мене завдання – вивести наш жек зі «ступору», а в ідеалі – ще й повернути довіру мешканців. А потім – розвивати господарство.
– Житловий фонд у всій країні занедбаний до ручки. І час такий непевний…
– Повірте, в Рівному на тлі України ситуація досить непогана. Держава роками нічого не виділяла на ремонти житлових будинків, не можу пригадати і потужних цільових програм, які б фінансувалися реально. Найкращий вихід – створювати ОСББ, аби утримання будинків жильці взяли у свої руки. Господар знайде спосіб, як зберегти своє житло.
Згадайте про тарифи: їх завжди в Україні підвищувати забороняли, бо це в нас питання політичне, а не економічне. А те, що за таку квартирну плату утримати будинок майже неможливо, було претензією не до влади. Хіба що до місцевого бюджету.
– І що тепер із цим усім робити?
– Підтримувати ОСББ. Йти до людей, пояснювати, що крім вас самих ніхто не збереже ваші будинки. Від того жек не пропаде, йому роботи вистачить завжди. Закон у нас передбачає, що при передачі кожного будинку в управління мешканців потрібно виконати капремонт. На це бюджет ніколи не мав грошей. Але хоча б частину коштів держава мала б виділяти. Хоча б на шви в панельках, дахи й затоплені підвали. Все інше люди зможуть виконати самі.
До речі, на Північному я встиг ознайомитися зі станом підвалів деяких будинків. Відразу видно, де які господарі: в одних – блищить і чисто, а в інших – завали сміття й антисанітарія. Маємо навести лад. Я не боюся мешканців, звик з ними спілкуватися. Можливо, буду і суботники збирати, якщо люди готові прикласти трішечки зусиль, аби нормально жити.
– Тепер тарифи підняли за хмари. Опалення – майже утричі. За таких умов навряд чи стануть краще платити за житло. Не боїтеся, що не буде звідки брати гроші?
– У жеку все залежить від людей, від того, щоб кожен працював на результат. За добре зроблену роботу жильці заплатять. А от якщо не надається якась послуга, не можна змушувати мешканця платити за це. Пропоную мешканцям Північного кликати майстра чи мене, тоді складемо акт, і можна буде запитати вже в того, хто не виконує своїх обов’язків.
У «Перспективного» боргів – 3 мільйони 300 тисяч гривень, а мешканці недоплатили понад 3 мільйони. Таке нікуди не годиться: якщо б і мешканці, і жеківці вважали одне одного партнерами, то не було б боргів і по зарплаті.
Тарифи в Рівному – побудинкові. За послуги всіх комунальних підприємств мешканці платять прямо теплопостачальникам, водоканалу, газопостачальникам, ліфтовикам. Це було мудро зроблено, і також стало для мене аргументом, аби прийти у «Перспективне» на роботу.
Я встиг об’їхати весь свій мікрорайон, дивився, що там за будинки. Є дуже добрі, є старенькі, є багато панельних.У районі 196 ліфтів, у більшості – старих. Але я звик з таким хазяйством поратися. І планую не лише підтримувати будинки, а й оновлювати їх потрохи, поліпшувати енергоефективність. Мені відразу доведеться відповідати за підготовку будинків до зими, хоч це робив не я, а часу щось переробити майже немає. Що ж, відповідатиму. Якщо все добре – це заслуга працівників, а коли щось погано – винний керівник. Така діалектика речей.
– А за столицею не сумуватимете? Де оселитесь у Рівному?
– Я сам із Клеваня, вчився там у восьмирічці. І в Клевані, й у Рівному маю багато родичів. То кожен кличе, аби пожив у нього. Вважаю, що приїхав не на нове місце, а повертаюся додому. Родину свою в Київ так і не забрав, дружина мешкає в Новограді-Волинському. Я вийшов у відставку в званні полковника з посади начальника відділу реформування та утримання соціальної сфери Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України.
Коли служив у Міністерстві оборони, розподіляв житло, але для себе квартиру не отримав. Жив у гуртожитку. Зате нажив багато друзів. У міністерстві також заробив авторитет. Не все ж вимірюється грошима.
СпілкувавсяСергій СНІСАРЕНКО
Володимир ХОМКО, міський голова Рівного:
– Це перший із найкращих жеків у Рівному, і дійсно в перспективі найпривабливіший. Маю надію на Юрія Юсипця. Не хочу забігати наперед, побачимо. Оцінку поставимо через рік. Але допомагатиму йому особисто.

Источник: Регiоальний портал - РIВНЕ | Прочитать на источнике