Актуально – військовий збір (23 запитання – відповіді з бази «ЗІР» ДФСУ)

З серпня 2014 року до 1 січня 2015 року встановлено військовий збір.
03.08.2014 набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів», яким, зокрема, встановлено військовий збір.
Військовий збір встановлюється тимчасово, до 1 січня 2015 року.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України).

Також наводимо актуальні запитання – відповіді щодо справляння військового збору.
1. Хто є платниками військового збору?
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є (згідно п. 162.1 ст. 162 Кодексу):
– фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
– фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
– податковий агент.

2. Які особи є відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету?
Відповідно до п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 Податкового кодексу України. Так, у платників збору – отримувачів заробітної плати збір утримує роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Саме роботодавець несе відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету збору. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з інших доходів, є:
- податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
- власне платник - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

3. Як здійснюється нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору?
Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

4. Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи нараховані до 3 серпня, які виплачені після 3 серпня 2014 року?
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким тимчасово до 1 січня 2015 року запроваджено військовий збір набрав чинності з 3 серпня 2014 року. Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Ставка - 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Водночас визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу. Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1.5 відс., визначену п.п. 1.3 п. 161 підрозділом 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, оскільки Закон набрав чинності з 03.08.2014р. і податковий агент зобов’язаний при нарахуванні доходів, визначених у п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу утримати військовий збір, нараховані до 03.08.2014 доходи, але виплачені після 03.08.2014, не підлягають оподаткуванню збором.

5. Чи підлягають оподаткуванню збором доходи за цивільно-правовими договорами? Якщо так, то які саме?
Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей Розділу IV Кодексу заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну заробітну плату. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), включається до фонду основної заробітної плати (п.п. 2.1.8 п. 2.1 р. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5). Таким чином, оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, які належать до фонду оплати праці.

6. З якої суми доходів утримується військовий збір?
Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.

7. Чи підлягають оподаткуванню військовим збором суми доходів, що нараховані після 3 серпня 2014 року за періоди до 03.08.2014?
Суми доходів, що нараховані після 03.08.2014 за періоди до 03.08.2014, підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

8. Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи нараховані до 3 серпня 2014 р., а виплачені після 3 серпня 2014 р.?
Оскільки Закон набрав чинності з 03.08.2014р. і податковий агент зобов’язаний при нарахуванні доходів, визначених у п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, утримати військовий збір, нараховані до 03.08.2014 доходи, але виплачені після 03.08.2014, не підлягають оподаткуванню збором.

9. Як перераховується до бюджету військовий збір юридичною особою, яка має відокремлені підрозділи?
Статтею 29 Бюджетного кодексу України визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.
Згідно з п. 29.1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69 та 71 вказаного кодексу закріплені за місцевими бюджетами.
Відповідно до п. 29.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Одночасно, відповідно до п.п. 161.1.4 п. 161.1 ст. 161 Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього кодексу.
Згідно з п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетного кодексу України.
Так, ст. 64 Бюджетного кодексу України визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Відповідно до абз. 1 п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Одночасно, абз. 2 п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок на доходи, нарахований працівникам не уповноваженого відокремленого підрозділу юридична особа, перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого не уповноваженого відокремленого підрозділу. Однак, вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абз. 2 п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України норма не може бути виконана для військового збору.
Таким чином юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.

10. Чому фізособи-підприємці не сплачують військовий збір з доходів, отриманих від підприємницької діяльності?
Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони знаходяться, не сплачують за себе військовий збір із доходів, отриманих у межах їх підприємницької діяльності.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи:
- у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику за трудовими відносинами;
- у формі інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податків згідно із цивільно-правовими договорами;
- у формі виграшу в державній і недержавній грошовій лотереї, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

11. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?
Збереження та нарахування середнього заробітку працівників на час виконання державних або громадських обов’язків є гарантійною виплатою, яка входить до складу додаткової заробітної плати, а отже сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

12. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума щомісячних виплат, що здійснюються роботодавцем згідно з колективним договором на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?
Якщо працедавцем здійснюються виплати на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною та мають систематичний характер і відносяться до структури заробітної плати, то такі виплати є об’єктом оподаткування військовим збором.

13. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, виплачена фізичній особі - підприємцю за виконання цивільно – правових договорів?
Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є (п. 162.1 ст. 162 Кодексу):
- фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Крім того, підпунктом 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України визначено, що нарахування збору здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Розділу IV Кодексу для податку на доходи фізичних осіб.
Так, для цілей Розділу IV Податкового кодексу України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, сума доходу, виплачена фізичній особі – підприємцю за виконання цивільно – правових договорів не підлягає оподаткуванню військовим збором.

14. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором допомога на поховання, що виплачується за рахунок коштів роботодавця та/або соціальних фондів?
У разі надання працедавцем окремим працівникам матеріальної допомоги за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад на вирішення соціально-побутових потреб) та допомоги на поховання відповідно до норм Закону № 2240, суми таких виплат не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.

15. Яким чином податкові агенти звітують про нараховання, утримання та сплату військового збору?
Відповідно до п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платники військового збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу. Особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Податкового кодексу України для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України).
На сьогодні Державною фіскальною службою України розроблено проект форми податкового розрахунку, який передбачає відображення податковим агентом за звітний квартал загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір, загальної суми утриманого збору, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб – платників військового збору.

16. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна суб’єктом господарювання фізичній особі?
Цивільно-правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України, відповідно до ст. 626 якого договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Правові відносини про найм (оренду) визначено главою 58 ЦКУ, згідно ст. 759 якої за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
Разом з тим, нормами ЦКУ передбачено укладання інших цивільно-правових договорів, зокрема, договір підряду (ст. 837 ЦКУ) та договір про надання послуг (ст. 901 ЦКУ), відповідно до умов яких одна сторона (підрядник/виконавець) зобов’язується виконати роботу/надати послугу, а інша сторона (замовник) оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами прийому – передачі).
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Оскільки під об’єктом оподаткування військовим збором слід розуміти дохід, який нараховується платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та цивільно-правових договорів, сума доходу нарахованого (отриманого, виплаченого) у вигляді орендної плати, що виплачується суб’єктом господарювання за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі, не є об’єктом оподаткування військовим збором.

17. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв’язку з сімейними обставинами?
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю (КЗпП) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про працю», це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Разом з тим частиною першою ст. 9 1 КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг виплата працівникам матеріальної допомоги.
Враховуючи визначення поняття заробітної плати та її структуру слід зазначити, що у разі якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.

18. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності?
Виплати фізичним особам у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюються відповідно до норм Закону України від 18 січня 2011 року № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, встановлено умови надання, тривалість та розміри виплат.
Ст. 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем.
Згідно ст. 4 і ст. 6 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Види матеріального забезпечення наведено у ст. 34 Закон № 2240, до яких відноситься: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (ст.ст. 35, 37 Закону).
Відповідно до ст. 35 Закону № 2240 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Абзацом другим ст. 2 КЗпП встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.

19. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума коштів, що перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я на лікування працівника та придбання лікарських засобів?
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Визначення поняття „заробітної плати” наводиться в частині першій ст. 94 Кодексів законів про працю (далі – КЗпП) і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР „Про працю” (далі – Закон № 108), це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Отже, у разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру, що не є об’єктом оподаткування військовим збором.

20. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.для цілей Розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Право працівників на відпочинок визначено ст. 2 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР „Про відпустки” (далі – Закон № 504) та іншими законами й нормативно-правовими актами України.
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є соціальною відпусткою (ст. 4 Закону № 504), яка надається жінкам на підставі медичного висновку у відповідності до ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону № 504.
Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування (абзац 4 ст. 23 Закону № 504).
Так, відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (далі – Закон № 2240) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Тобто, допомога по вагітності та пологах надається за той період, коли працівниця фактично знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологах і не отримувала заробітної плати.
Крім того, жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування також мають право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, яка виплачується на умовах, передбачених Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Враховуючи зазначене, сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором.

21. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума страхових внесків, сплачених працедавцем за добровільне страхування (у т.ч. медичне страхування) найманих працівників?

Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Статтею 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР „Про працю” визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Крім того частиною першою ст. 9 1 Кодексу законів про працю передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг є витрати підприємств у розмірі страхових внесків на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням.
Отже, у разі якщо роботодавець за свій рахунок здійснює внески за страховим полісом добровільного страхування життя (у т.ч. медичного страхування) працівника, що зумовлено умовами трудового договору (контракту) чи передбаченого нормами колективного договору, сума такого внеску є складовою заробітної плати такого працівника, і такий дохід оподатковується військовим збором на загальних підставах.

22. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума вихідної допомоги при звільненні найманого працівника?

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено ст. 36-45 КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.
Вихідна допомога – це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини та яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП.
Розміри вихідної допомоги визначеними ст. 44 КЗпП є мінімальними та диференціюється залежно від підстави, з якої провадиться звільнення. Колективним договором у межах повноважень підприємства, установ, організацій можуть встановлюватися вищі розміри вихідної допомоги.
Згідно п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100) сума вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника обчислюється із середньомісячної заробітної плати.
Так, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (частина 2 п. 8 Порядку № 100).
Крім того, особливості визначення складу витрат платника податку на прибуток підприємств на оплату праці встановлені ст. 142 ПКУ, зокрема, п. 142.2 якої встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

23. Яка передбачена відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору податковим агентом?

Відповідно до п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб.
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані нести відповідальність у випадках, визначених ПКУ (п.п. «ґ» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Пунктом 127.1 ст. 127 ПКУ передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Крім того, відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента нараховується пеня.
Зокрема, пеня, визначена п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб (абз. третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п. 112.1. ст. 112 ПКУ).
Відповідно до ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищевикладене, за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність (у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені) та адміністративна відповідальність.


Рахунки для перерахування військового збору платники області можуть переглянути на субсайті територіальних органів ДФС у Черкаській області у розділі «Бюджетні рахунки»: http://ck.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Детальну інформацію щодо справляння військового збору та з інших питань платники